Втомлені гори

Неймовірні брехуни. Ну а в "Фактах", мов сказились: Тільки б не було війни! Більш кмітливого народу Я не бачив ще ніде, Як в Верховній Раді нашій: Цей по трупахах, а – пройде. І розмова там коротка: – Пий, грабуй і владарюй! А народ? Народ – то бидло! Кинув кістку – й раком дуй! Де й коли, скажіть, ходили Козаки, як жебраки? А сьогодні і до них вже В нас добралися пани. І хоч з нас давно й за ліки Познімали вже штани, Ну а "Факти" на весь голос: – Тільки б не було війни! От які пани невтомні, Ніби після сказу, За кордон вивозять бакси, Звідти нам – заразу. От який в панів державних – Славнозвісний апетит. От чому у нас панують – СНІД, сухоти, гепатит. 17.11.2000 р. В нас не просто депутати, А справжнісінькі чорти, Де, скажіть, в якій країні Люд до нитки роздягли? Вже давно на доньок наших Роблять витрішки пани. Головне: щоб жив Правитель, Тільки б не було війни! Щоб не це кубло зміїне, Хто б тікав в нас з України? А так ладні і в болото, Щоб не бачить цю сволоту. – Ну хіба ж це, добрі люди, Не настав уже прогрес? Кинув ти красуні долар – І… качай до ранку прес! Дві подружки, Катя й Ната, Лізуть дядечку в штани: – Ми себе покажем в сексі, Тільки б не було війни! Ті ж подружки, Катя й Ната, Лізуть дядечку в штани: – Краще будем хрен смоктати – Тільки б не було війни! Пустяки, що наші баби Зайняли всі бардаки, Та зате у нас літ сорок – Не було уже війни! Приучають наших любих, Щоб ті не пручалися, І за бакси, та за марки З кожним... родичалися. 25.11.2000 р. – Куди їдете, дівчата?– Гриць питає Варочку. – А куди ж іще? В Європу По гуманітарочку... На дорозі Окружній Гриць освідчився одній, А вона йому: ай-ай, Бабки є? А ні? – валяй! На Окружній усі ділянки Зайняли малі пацанки, Там за баночку ікри Куди хочеш – всіх веди. Дві гетери, як пантери, Не підходь, бо загризуть. І куди це нас ткаченки Із морозами ведуть? Я можу працювать й ночами – Були б панелі і мости. Мій бізнес в мене між ногами... А покажи, що маєш ти? З нас уже не тільки кури А сміються і слони, Ну а "Факти" на весь голос: – Тільки б не було війни! Бідним пруть – у хвіст і в рот, А він каже, що народ, Та який же ти народ, Як відкрить боїшся рот? 17.11.2000 р. Хлопці в нас ого!– кмітливі, Палець в рот їм не клади, Ще таких два Лазаренки І не тре’ буде війни. Що нам гори, що нам ріки, Адже ми уже пани, Можна жить й в чужій державі – Тільки б не було війни. От які вони насправді Наші доблесні сини, То ж якої, вибачайте, Не хватає ще війни? Що ж ви, хлопці, натворили, А ще доблесні сини, Адже ми вже так живемо Що не треба і війни. Ми уже не комуністи Та проте, і не пани, Поки маєм ще штанішки, А як зносяться вони? От як думають насправді Супермени-хапуни, То ж ото вони й волають Тільки б не було війни! То дарма, що в нас голодні Всі пенсіонери, Та зате в нас незалежні Навіть піонери! Щось не те воно в державі Твориться, я знаю, От що значить жить, як кажуть, Моя хата скраю. Йолочки, ой йолочки, Йолочки та палочки, В нашій вільній появились Новенькі давалочки. Аби нашим депутатам Пенсії, як нам дали, Отоді б хотів побачить – Як змогли б ті без війни? 11.5.2000 р. АДВОКАТ Ти правий, чи ні? Не знаю, Платиш гроші – захищаю. Я – Радянський адвокат, Той, хто платить, тому й брат. 5.5.1980 р. ХИТРЮЩИЙ От хитрющий Президент наш /Тут вже нічого казать/, Як дозволив гнать горілку – То і цукру не дістать. 12.10.1992 р. ЩОБ ДУМАЛИ СЕРЦЕМ Щоб думали люди серцем, А любили розумом – То були б міста і села Всі покриті золотом. 25.1.2001 р. ЩОБ БУВ Я БАГАТИМ Щоб я сильнішим був від Зевса, Або прем’єром на землі,