Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Відповідно до ч. 4 статті, що коментується, у виправних колоніях для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, утворюються консультативні пункти.
Консультативний пункт — це штатний або позаштатний підрозділ УВП, педагогічні працівники якого допомагають порадами (консультують) засуджених з питань, що стосуються оволодіння основами загальної середньої освіти. Порядок роботи консультативних пунктів УВП визначається законодавством України про освіту та спільними нормативно-правовими актами МОН України і ДДУПВП (див. коментар до статей 125—126 КВК). При цьому слід мати на увазі, що відповідно до вимог ст. 107 КВК України, засуджені мають право на отримання освіти, а тому адміністрація УВП, з одного боку, зобов’язана створити належні умови для його реалізації, а з іншого — не в праві примушувати зазначену категорію осіб до навчання.
Особливості організації загальноосвітнього навчання засуджених в УВП визначені у п. 77 ПВР УВП.
8. У частині 5 статті, що коментується, йдеться про ті права засуджених до довічного позбавлення волі, що випливають з їх правового статусу та не встановлені у ст. 107 КВК України.
Перелік продуктів харчування і предметів першої потреби, які вправі придбавати засуджені, визначений у додатку 7 до пунктів 29, 37, 38 і 41 ПВР УВП (див. коментар до ст. 108 КВК).
Про гроші, зароблені в колонії, йдеться в коментарі до ст. 120 КВК України. При цьому, як зазначено у п. 23 ПВР УВП, засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.
Визначення поняття «мінімальний розмір заробітної плати» дано в ст. 95 КЗпПУ (див. коментар до ст. 120 КВК) та у п. 69 ПВР УВП.
Порядок одержання засудженими короткострокових побачень, посилок, передач і бандеролей визначений у статтях 110 та 112 КВК України, а особливості реалізації цих прав засудженими — у розділі VІІІ ПВР УВП (пункти 37—42).
Для реалізації права засуджених на щоденні прогулянки у виправних колоніях обладнуються дворики для прогулянки цих осіб (п. 8 ПВР УВП). Прогулянки засуджених до позбавлення волі здійснюються по-камерно (ПКТ чи окрема камера), згідно із затвердженим начальником колонії графіком відповідно до розпорядку дня — у часи від підйому до відбою.
Обчислення строків надання побачень, встановлених у ч. 5 статті, що коментується, та їх облік здійснюються за правилами, визначеними у пунктах 50—51 ПВР УВП.
9. Про зміст термінів «сумлінна поведінка» і «сумлінне ставлення до праці» див. коментар до ст. 130 КВК України.
10. Вжитий у ч. 6 статті, що коментується, термін «може» означає, що це право, а не обов’язок адміністрації, яке вона реалізовує виходячи як з особистості засудженого, так і від його ставлення до відбування покарання за весь час перебування в місцях ізоляції особи від суспільства та інших обставин (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання»).
11. Сумлінне ставлення до праці й бездоганна поведінка, мова про які йде у ч. 6 статті, що коментується, є формальною підставою застосування заохочення до засудженого до довічного позбавлення волі, а відбуття не менше 10 років цього виду покарання — матеріальною основою. У подальшому саме наявність цих умов дає змогу засудженому реалізувати своє право на помилування, а також на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (п. 3 ч. 3 ст. 81 КК).
Розділ V ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ. ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ, КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА НИМИ
Глава 23 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
Стаття 152. Підстави звільнення від відбування покарання
Підставами звільнення від відбування покарання є:
відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;
закон України про амністію;
акт про помилування;
скасування вироку суду і закриття кримінальної справи;
закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;
умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
хвороба;
інші підстави, передбачені законом.
1. Підстави звільнення від відбування покарання — це те, на чому ґрунтується рішення органів і установ виконання покарань про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.