Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Проте слід мати на увазі, що постанови місцевих судів, винесені за результатами розгляду скарг, і ухвали апеляційних судів щодо цих постанов у касаційному порядку, визначеному частинами 2 статей 383, 386 КПК України, не оскаржуються, оскільки не перешкоджають подальшому провадженню в кримінальних справах (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 1 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»).
Разом з тим, як випливає з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суди апеляційної та касаційної інстанцій можуть скасувати судове рішення і звільнити особу від кримінальної відповідальності на підставі як матеріалів, що надійшли із суду нижчого рівня, так і нових, поданих учасниками судового розгляду або витребуваних цими судами.
6. Під давністю виконання обвинувального висновку розуміється закінчення встановлених у законі строків з дня набрання обвинувальним вироком законної сили, у зв’язку з чим засуджений звільняється від виконання призначеної судом міри покарання.
Строки давності виконання обвинувального вироку встановлені у ст. 80 КК України, а порядок їх застосування — у ч. 3 ст. 327 КПК України, а саме: суд постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від відбування покарання на підставах, передбачених ст. 80 КК України.
Постановлений судом вирок набирає законної сили у строки, що зазначені у ст. 401 КПК України, а ухвали апеляційної і касаційної інстанцій — негайно після їх оголошення, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 402 КПК).
7. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання див. коментар до ст. 130 КВК України та відповідну постанову Пленуму Верховного Суду України. Підстави та умови звільнення засуджених від відбування покарання встановлені у ст. 81 КК України, а порядок застосування — у ст. 407 КПК України.
8. Хвороба — порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовищ; недуга, захворювання (див. коментар до статей 116, 118 КВК).
Перелік захворювань, які є формальною підставою для порушення питання перед судом про звільнення засудженого від відбування покарання, встановлюється спільними наказами МОЗ України і ДКВС України.
У ст. 84 КК України визначені умови, за яких засуджений може бути звільнений від відбування покарання за хворобою, а у статтях 408—409 КПК України — порядок застосування такого виду звільнення. Зокрема, це питання розглядає суддя районного (міського) суду за місцем відбування покарання за поданням УВП, яка відає відбуванням покарання, та з урахуванням висновку лікарської комісії. Відповідно до ч. 3 ст. 411 КПК України, присутність у судовому засіданні представника лікарської комісії, що надала висновок про стан здоров’я засудженого, є обов’язковою. При цьому суд може звільнити засудженого як від покарання, так і його відбування. На постанову суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
9. Враховуючи, що разом зі змінами соціального життя закон також може змінюватись і доповнюватись, законодавець у статті, що коментується, вжив термін «інші підстави, передбачені законом», тобто не встановив вичерпного переліку підстав звільнення від відбування покарання.
До таких у чинному Кримінальному кодексі України, зокрема, відносять такі види звільнення від відбування покарання, як: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75—79); б) звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83); в) звільнення від відбування покарання за підставами, вказаних у розділі ІІ Прикінцевих та Перехідних положень.
Стаття 153. Припинення відбування покарання і порядок звільнення
1. Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині дня останнього дня строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.
2. Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду, звільняються в першій половині останнього дня строку покарання.