Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Пост-апокалипсис » Крига. Частини ІII–ІV
Крига. Частини ІII–ІV - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Крига. Частини ІII–ІV

Электронная книга - «Крига. Частини ІII–ІV». Краткое содержание книги:

Прибувши до Іркутська, Бенедикт Ґерославський потрапляє в середовище великих підприємців і промисловців, частина з яких прагнуть політичної незалежності Сибіру. Тут він співпрацює з геніальним американським винахідником Ніколою Теслою, якому російський імператор доручив розробити зброю проти лютих, аби подолати Кригу і розморозити Історію. Проте на кожному кроці на Бенедикта чигають небезпеки й випробування, влаштовані фанатичними шанувальниками Мороза, якими керує всемогутній Григорій Распутін. Усе ж він прямує у саме серце Краю Зими. Чи вдасться Ґерославському розшукати батька? Чим завершаться експерименти Тесли? Чи настане в Євразії велика Відлига? І чи розшукає наш герой свою прекрасну Єлену?
1 ... 259 260 261 262 263 264 265 266 267 ... 365
Перейти на страницу:

Ще в горах постало побоювання, що це може легко перетворитися на наступну лиху звичку. Бо з ким тут поговориш — із Одином, Щекєльніковим? (То все були чужі люди). Почнеться розмовляти з ілюзіями пам’яті. Чи, може, наставала о д и н о к і с т ь? Не зазналося одинокости впродовж усіх тих варшавських років, проведених над рівняннями й теоріями, не зазналося її під час розпачливої безвиході на Транссибі, ані навіть не відчувалося одиноким після прибуття до Іркутська, не пам’яталося такого відчуття. Самота отруїла душу тепер: у тісній, задушливій близькості чужих людей.

Спонуканий панічною тваринною реакцією — утеклося знову до читання. У цих книгах, узятих із Польської бібліотеки, земляки (мандрівники й етнологи) описували таємні звичаї різних сибірських народів; вдалося виколупати крихти пропущених цензурою знань із роману Сєрошевського. Після того, що Тіґрій наплів про особливості шаманізму, особливо вишуковувалося уривки на цю тему. В повторюваних із других рук обширних цитатах у поляків уціліли також російські праці, як-от «Эволюция чёрной веры у якутов» такого собі Трощанського Н. Ф., повністю заборонена цензурою Сибирьхожетa. Під китицею модринових бурульок, під крижаним навісом на постої і в яру, біля вогню, що танцював на живичних трісках, — читалося з холодного паперу, який тріщав під рукавицями, немов великий шматок паморозі.

В оповідях шаманів, із якими велися розмови, повторювався досвід браку тривалости: завжди був у їхньому житті такий момент, коли минуле цілковито відривалося від майбутнього, а після зліплення, зворотного зшивання — вони вже не до кінця пасували навзаєм. Цей розлад, ця вада внутрішньої тріщини (як вада, прихована в невпорядкованій структурі металу), ця пам’ять недомерзання — вона робила людину шаманом. Зазвичай це була смерть. Кандидат на шамана вмирав, — повалений важкою гарячковою хворобою, спожитий духами, кинутий в ополонку, напоєний отруйним відваром, — після чого повертався уже кимось інакшим, тобто шаманом. У пункті розриву, де заломлювалася його історія, там цвіли нові спогади шаманів: що «насправді» вони народилися в іншому місці, в інший час, в інших батьків, в іншому улусі, під іншою зіркою; що мали інше ім’я; що всі їхні шаманські знання не є новими, набутими знаннями, але були їм притаманні від самого початку, адже вони володіли ними, живучи вічно, як шамани (чого, крім них, ніхто не пам’ятає); що «насправді» більше часу, ніж із живими, вони провели із привидами в Горішньому й Долішньому Світах. Через мить розриву зазвичай проводив їх духовний провідник-тварина, ведмідь або величезний залізний птах. Ішлося про землю, залізо й кригу. Ішлося про біль: четвертування, відокремлення м’яса від кісток, виймання внутрішніх органів, заміну їх новими, кам’яними й залізними, вливання нової крови: все це боліло. (Шматування пам’яті супроводжувалося пам’яттю про шматування).

Отаборившись увечері сьомого грудня неподалік вмороженого в скелю лютого, підсунулося Тіґрієві під носа фізичну мапу околиці, від Приморського хребта до Куди, кажучи вказати, де конкретно лежить оте ключове розгалуження Шляхів Мамутів. Етматов довго міркував над мапою, хитаючись насуплено на п’ятах, аж подумалося, що він знову запав у якийсь транс; нарешті тицьнув залізною кистю у точку. Нахилилося, присвічуючи лампою.

— Але ж ми тут зараз стоїмо!

Зав-тра, — продуднів він. — Не-да-ле-ко.

— Язичнику на слово вірити не здорóво: вліз поганин між панів, християнин угрів, — буркнув пан Щекєльніков, розвішуючи на жердинах смердючі жовтяві шкарпетки.

Добрий і лихий кузени згідно захихотіли.

8 грудня 1924 року, 110 тенебрів.

На Шляхах Мамутів стояв заморожений труп коня і напівспалені уламки європейських саней. Кінь тримався на трьох ногах — одну, мабуть, йому відгризли вовки, перш ніж він ущент застиг і став крижаною брилою.

Приглядалося до цієї статуї якусь хвилю, а тимчасом японці й тунґуси розставили намети й позносили багаж.

— Тут? Ти певен?

Да. Здесь, — ствердив Тіґрій і кóпнув полозкою у зашкарублий сніг. — До-ро-ги Ма-мон-тов, — плямкнув він, а відтак широко розкинув руки, наче показував довжину спійманої риби.

Околиця — поза тим стервом і рештками саней — нічим особливим не відрізнялася. Із півночі й північного сходу сюди підступав хвойний ліс, модриново-сосновий, тепер сильно закрижанілий; на півдні відкривалася рівнина білости. Натомість східний виднокрай виростав понад тайгою хвилястою лінією Приморського хребта.

1 ... 259 260 261 262 263 264 265 266 267 ... 365
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)