Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
Читачу ласкавий, пильно.з важ сі справи.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом із збірки польськомовних віршів Лазаря Барановича «Lutnia Apollinowa...». К., 1671, с. 549.
Про те ж.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 549. ’
Русин до поляка щось по-польську балака.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 549—550.
Автор жалкує і апелює,— Подається у перекладі О. В. Кре-котень за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 189.
Простаку мудрець не в лад, Мудрецю простак не р а д.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки" «Lutnia Apollinowa...», с. 339.
Лисому мудрецеві.— Подається у перекладі О. В Крекотень за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 340.
Веселка ясніє — кожен радіє. — Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 325.
1 Товманта донька.— Йдеться, мабуть, про Тоанта (Фоанта, Фоаса), персонажа грецької міфології, сина Борисфена (Дніпра), царя Тавріди, убитого Орестом і Хрісом при викраденні статуї Артеміди в Тавріді. Таким чином, донькою Товманта, а отже, онукою Борисфена-Дніпра Лазар Баранович називає веселку, (пор. у Т. Г. Шевченка в «Княжні»: «...Як у Дніпра веселочка воду позичає»).
Один — багатий. На іншому — лат и.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 346.
1 Лазар (Лазар Убогий) — біблійний новозавітний персонаж, герой євангельської притчі, уособлення бідності, яка винагороджується богом у потойбічному житті. Слово «Лазар» означає «бог допоміг». Притча розповідає, як жебрак Лазар лежав при воротях багатія-розкішника, сподіваючись живитися крихтами з його столу. До Лазаря підходили со баки і лизали струпи на його тілі. Коли Лазар помер, ангели віднесли його па «лоно Авраамове». Багатій же по смерті мучиться в пекельному полум’ї. Він молить Авраама послати Лазаря, щоб той полегшив його муки, торкнувшись спраглого язика мокрим пальцем. На це Авраам відповідає: «Чадо! Згадай: ти одержав уже все добре у житті твоєму, а Лазар у своєму житті зазнавав саме тільки зло; нині ж він тут утішається, а ти там страждаєш». Тоді багатій просить послати Лазаря як свідка потойбічного возда-яння до своїх братів, аби ті встигли покаятись. Авраам заперечує: «Якщо вони Мойсея й пророків не слухають, то й воскреслому з мертвих не повірять;» (Євангеліє від Луки, гл. 16, ст. 19—31).
2 ЛоноАврамове (Авраамове) — за біблійною міфологією, місце потойбічного блаженного упокоєшія померлих праведників; Авраам як «отець вірних» немовби усиновляє кожного, хто увірував в істинного бога, пригортаючи праведних до свого лона.
Про час для всього — доброго, з л о г о.— Подається у
перекладі О. В. Крекотень за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 531—532.
Про місяць і зорі.— Подається в перекладі В. І. Крекочня-за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 177.
В полі робота, до неї о х о т а.— Подається у перекладі
О. В. Крекотень за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 310.
Меч землю рубнув, у крові потону в.— Подається у пе
рекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 409.
Світ збурили грози на людськії сльоз и.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...»,
с. 409—410'
Монастир наш Марс д о й м а є, люті біди учиняє. — Подається у перекладі В. 1. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 410—411.
1 Обитель в Новограді — тобто Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському, заснований 1033 р.
Скрізь на Україні видно лиш руїни. — Подається у пе-рекладі В. 1. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 411.
Як в краю не тихо, з воєн людям лихо.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 413—414.
У миру нема миру,— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 414.
У світ і.так ведеться, що лихо сміється.— Подається у перекладі В. І. Крекотня за текстом збірки «Lutnia Apollinowa...», с. 434.
1 В світ сей прийшовши, господь сказав вірним: «Вчись кожен.серцем, як я, буть покірни м».— Пор.: Євангеліє од Матфея, гл. 11, ст. 29: «Візьміть на себе ярмо моє і навчіться від мене, бо я тихий і серцем покірливий...».