Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
Подаються за публікацією: Возняк М. Українські пісні й польські вірші
з «Літописця» Єрлича.— «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», 1931, т. 151 (miscellanea), с. 195—205.
«К о т о р і ї прийшли, Хмельницького аби п о й м а-л и...».— Подається за текстом у кн.: Д-Ьйствія през-Ьльной и от начала поляков крвавшой небьівалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана за-порожского, с поляки... трудом Григорія Грабянки собранпая и самобитних старожилов св-Ьдительстви утвержденная... К., 1854, с. 47—48.
[На битву під Корсунем] («Зри убо, коль єст храбра і непобіж-денна...»).— Подається за публікацією цього вірша у передмові Івана Самчевського до кн.: ДЬйствія през-Ьльной и от начала поляков крвавшой небьівалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана запорожского, с поляки... трудом Григорія Грабянки собранная и самобитних старожилов св-Ьдительстви утвержденная... К-, 1854, с. XXVIII.
Дума козацькая о войні з ляхами над рікою С т и-ром («Ой, ріко Стиру, що Хміль за віру зробив напроти миру...»).—
Подається за реконструкцією М. Возняка у кн.: Возняк М. Старе українське письменство. Львів, 1922, с. 392—394.
1 Стир — річка на Львівщині, Волині та Брестчипі в Білорусії, права притока Прип’яті.
2 ..напроти миру...— В 1651 р. Богдан Хмельницький порушив, перемир’я з Польщею, обумовлене Зборівським договором 1649 p.; селянсько-козацька армія відновила воєнні дії, але в Берестецькій битві, яка тривала з 28 по ЗО червня 1651 p., внаслідок зради татарських союзників Богдана Хмельницького, зазнала поразки.
3 Берестечко — містечко на Волині при річці Стир біля якого відбулася Берестецька битва.
4 Ка з и м и р.— Йдеться про польського короля Яна-Казимира (1609— 1672); був королем з 1648 по 1668 p.; очолював польську армію під Берестечком.
Похвала віршами Хмельницькому од н а р о д а малоросійського («Богдан Хмельницький се ізбранний...»).— Подається за текстом у кн.: Д'Ьйствія през'Ьльной и от начала поляков крвавшой небьі-валой брани Богдана Хмельницкого, гетмана запорожского, с поляки... трудом Григорія Грабянки собранная и сомобитних старожилов св-Ьдительст-ви утвержденная... с. 1 [ненумерована]. В рукописі літопису Григорія Грабянки, за яким видавався його текст, після «Похвали» залишено місце для портрета Богдана Хмельницького.
«Н епереможний Богдан, Хмельницький, могутній володар...».— Подається у перекладі з латинської мови І. П. Бетко за текстом курсу риторики «Congeries praeceptorum rhetoricorum» («Збірник риторичних настанов...»), що його 1729 р. читав у Києво-Могилянській академії Ігнатій Бузановський. Рукопис зберігається у ЦНБ, (шифр 519, П/1711 І) Вірш було опубліковано за текстом цієї риторики, знайденим І Крип’якевичем у Львові Крип’якевич І П Вірш про Богдана Хмельни цького. «Україна», 1930, травень липень, с. 19—20. Переклад В. П. Мас люка див. у кн.: Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики XVII першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К., 1933, с. 101. Вірш є зразком ампліфікації — риторичної фігури, що являє собою низку повторюваних варіацій одного і того ж судження.
Епітафія Богдану Хмельницькому («Диво століття, Богдан Хмельницький, герой із героїв...»).— Подається у перекладі з латинської мови І. П. Бетко за текстом курсу поетики «Libri tres de arte poeticae...» («Три книги про мистецтво поетики...»), що його 1714 р. було прочитано в Києво-Могилянській академії. Рукопис зберігається у ЦНБ (шифр 509 П/1718 І) Опубліковано у кн Маслюк В. П Латиномовні поетики
і риторики XVII першої половини XVIII ст та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні, с. 169.
1 Беллона — за римською міфологією, богиня війни і підземного світу
АНОНІМНІ ВІРШІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ.
Глаголет Польща о б и в ш о й храбрості і плененіі своєм і о покоренії к о благочестивійшому царю і в е-л и к ому князю Алексію Михайлович у.— Подається за публікацією у кн.: Перетц В. Н. Исторические вирши по рукописи начала XVIII в.— «Киевская старина», 1899, август. Документи, известия и заметки, с. 49—56.
Текст твору зберігається у рукописному збірнику Державної публічної бібліотеки РРФСР ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград), шифр Q XIV, № 25, арк. 16 зв.— 17. До цього та ще кількох віршів в рукопису Q XIV, № 25 вгорі сторінки є два рядки нот. Отже, він співався. Судячи
зі змісту, ці вірші, відзначає В. М. Перетц, «належать до епохи польсько-російських війн XVII і XVIII ст.» (с. 49); і далі: «Польщу зображено тут у вигляді матері, яку терзають, ображають її діти. Порівняймо той же прийом у славетному «Триногі» Мелетія Смотрицького... Але звичайно «плям* православної церкви-матері з приводу свого занепаду й обідніння та вчинків колишніх її чад — значно поетичніший і багатший па образи, аніж «плач Польщі» в наших віршах» (с. 52).