Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
38 Зефіри — теплі західні вітри.
39 Кліо — за грецькою міфологією, муза історії
40 Мельпомена — за грецькою міфологією, муза трагедії
41 Гіпполіта (Іполит) —персонаж грецької міфології, був убитий власними кіньми і його воскресив бог лікування Асклепій (Ескулап)
42 Е п і р — гориста місцевість у західній Греції.
43 ... опочистий П е т р...— Ім’я «Петро» походить від грецьких слів «лєтра» — скеля, «яєтдиБ» — камінь; на цьому засноване часте обітру вання імені Петра Могили.
44 У р а н і я — за грецькою міфологією, муза астрономії
45 Атляс (Атлант) —персонаж грецької міфології, велетень, пере творений Зевсом у гору і приречений підтримувати своїми плечима небо
46 К а л л і о п а — за грецькою міфологією, муза епічної поезії, мати Орфея.
47 Е н е а ш (Еней) — персонаж грецької і римської міфології, оди» із героїв Троянської війни.
Е р є б — за грецькою міфологією, найпохмуріша частина підземного
світу.
49 Е т е й (Етней) — за грецькою міфологією, один із циклопів, велетнів із одним оком на лобі, котрі жили у східній Сіцілії і кували блискавки для Зевса; циклопами називали також пелазгів, давніх жителів Греції, які будували циклопічні споруди із величезних не скріплених між собою каменів
50 П о л і м н і я (Полісімнія) — за грецькою міфологією, муза поетичної творчості, насамперед хоральної поезії, лірики, музики, пантоміми, танцю, наділяла здатностями до науки і пам’яттю; винахідниця ліри і рільництва, ототожнювалась із Мпемознною.
51 Ціней (Кінсас; II ст. до н. е.) —грецький дипломат, оратор
і письменник.
52 Гортензій Квінт (114—50 до н. е.) — римський політичний діяч, оратор.
53 К і р (Кір II Великий; ? — після 529 до н. е.) — перший перський цар з династії Ахеменідів підкорив Мідію, Вавілон, грецькі колонії у Малій Азії
54 Талія — за грецькою міфологією, муза комедії.
55 Олімп — гірський хребет у Греції, що відділяє Македонію від Тессалії; за грецькою міфологією, осідок третьої династії богів, очолюваної Зевсом.
56 А р к а д і я — гірська лісиста країна на Пелопоннесі; в уявленні грецьких поетів — щаслива земля цілинної природи; славилась розведенням худоби; звідки — аркадські телята.
57 Евтерпа — за грецькою міфологією, муза ліричної поезії
58 І з м а р — гора в грецькій країні Фракії і місто біля її підніжжя уславлене винами.
59 Родоп — тобто Родопські гори на Балканах.
00 • • і_ • ......
Терпсіхора за грецькою міфологією, муза ліричної поезії
танців, хорового співу
61 Ерато — за грецькою міфологією, муза любовної поезії
62 Чоловік перший тобто Адам.
63 ... вторий все то од мі нив... Йдеться про Ісуса Христа
04 Пітон — за грецькою міфологією, дракон, убитий Аполлоном
65 ... кролевич теба нськи й... (фівапський) Йдеться про персонажа грецької міфології Амфіона, котрому приписують заснування міста Фіви; він так гарно грав на лірі, що каміння саме складалось у стіни
66 Золотий волос — тобто золоті струни.
67 Артаксерксес — ім’я кількох персидських царів: Артаксеркс І Довгорукий (465—425 до н. е.), Артаксеркс II Мемнон (405—359 до н. е.) — переміг свого брата Кіра, воював зі Спартою, заволодів грецькими колоніями; Артаксеркс III (359—338 до н є ) — підкорив Фінікію та Єгипет був отруєний своїм полководцем Боюасом, Артаксеркс IV (Ардешир Бабе-ган) — царював у 226—240 pp., засновник новоперсидської держави, родоначальник династії Сассанідів.
68 ... Я з о н греков богатив през воду Йдеться, мабуть
про тирана Яяоиа, котрий заснував могутнє царство з центром у місті Ферн, де було багате на воду джерело Гіперія. Язон царював у 378 370 pp. до п. е
... преч Фебаз сестрам и...— Тобто з музами.
70 Ми Палл а ди-боги н і одтоль юж не знаєм Палла да одне з імен Афіни, за грецькою міфологією богині мудрості і військової справи.
71 Зоїл (III ст. до н. е.) —грецький ритор, який осуджував Гомера, його ім’я стало прізвиськом будь-якого озлобленого несправедливого критика
Криптонім не розшифровано. Про автора відомо тільки те, що він сам про себе повідомляє, а саме, що він «з Ровного, з найубогшої школи». Мабуть, він був учителем у цій школі.
Ля мент о пригоді... мещан острозьких...—Подається за публікацією: Митецький П. Острозька трагедія.— «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», 1903, т. 51, с. 1—24.
Пані воєводина віденська — Анна Алоїза Ходкевич (? — 1654), дочка князя Олександра Костянтиновича Острозького, онука князя Костянтина (Василя) Костянтиновича Острозького. У 1621 р. вийшла заміж за великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича. Через десять років овдовіла. Підпала під вплив єзуїтів; займалася філантропічною діяльністю; з метою окатоличення підвладної людності відкрила початкову школу в Острозькому замку і в 1624 р. заснувала єзуїтську колегію в Острозі та Ярославі.