Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
Вірші нищенськії, утішнії («Завше-м я в школі того по вас потребував...»).— Подається за публікацією М. Возняка, с. 126—128.
Вірш нищенський («А що, панове, либой єсте мя познали, дворака...»).— Подається за публікацією М. Возняка, с. 128.
Вірш другий нищенський («От юж і я з далекой землі при-вандрував...»).— Подається за публікацією М. Возняка, с. 128—129.
Вірш нищенський, хороший і смішний («А чи чули-сьте, панове, о нашой пригоді?..»).— Подається за публікацією М. Возняка с. 129—130.
Вірш нищенський («Ось і я з Кобиволок триста миль з-за сві та...»).— Подається за публікацією М. Возняка, с. 130—132.
Вірші нищенськії а смішнії («Грицю, брате мой милий, час, і нам на влови...»).- Подається за публікацією М. Возняка, с. 142—143.
«Повім я вам, панове, красную приповіст ь...» — Подається за публікацією М. Возняка, с. 143—145.
Данило БРATКОВСЬКИЙ
Данило Братковський (? 1702) — український шляхтич
з Волині; син Богдана Братковського. За часів Яна Казимира згадується як секретар при посольстві до Москви. Пізніше стає брацлавським підстолієм та венденським підчашим. Багато подорожує, співчуває простолюду. Переконавшись у потребі активної боротьби проти польсько-шляхетського засилля на Правобережній Україні, приєднався до козацького полковника Семена Палія, котрий очолив селянсько-козацьке повстання 1702—1704 pp. Везучи прокламації із закликом до повстання, був заарештований поляками і за вироком військового суду 26 листопада 1702 р. страчений на луцькому ринку. Автор книжки польськомовних епіграм «Світ, розглянутий по частинах»
Диспут убогого з паном («Пан з паном здуру вели диспут довгий...»).— Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany. Краків, 1697, арк. З зв.
Про хміль («Бува, що сп’яну хтось комусь нашкодить...») Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 4.
З чого зроблено жінку («Жінку із кістки створив ти, боже...») — Подається в перекладі О. В. Крекотень за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 4 зв.
Бенкет на сеймику («Не ті вже пани, що були раніше...»).— Подається в перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 5.
Мінливість світу — не зрозуміти («Ой, що за диво діється на світі...»).— Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 6.
П о р а д а («Треба за мужа біднішого мати...»).— Подається у перекладі О. В. Крекотень за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 9 зв.
Покірна жінка («Покірна жінка все мужу прощає...»).— Подається у перекладі О. В. Крекотень за кн.. Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 10 зв.
Світ («Хто добрий лицар? — Лицарем мосцивий...»).— Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн,- Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 19 зв.
Добра жінка («У всьому добру жінку, любий брате...»).— Подається у перекладі О. В. Крекотень за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 24.
Підступне сватання («О, не одного ж вітця обдурили...»).— Подається у перекладі О. В. Крекотень за кн. Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 27 зв. 28.
Несталість світу («Мав лату на латі...») — Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 29.
Усьому приходить кінець («Агей, і мури зазнають руїни...») — Подається у перекладі В. І Крекотня за кн. Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 32.
Смерть («Ой, смерте безжальна, тягнеш пас до себе!...»).— Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 35—35 зв.
Змовини старого з молодою («Як за старого молоду ладнають...»).— Подається у перекладі О. В. Крекотень за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 42—42 зв.
Життя у місті («Той крам вірменський продає на шати...») Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrarij арк. 44.
Ф о р т е л ь («Фортелем стіни фортець розбивають...») — Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 46 зв.—47
Нові палаци («З одних палаців вже самі руїни...») —Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 47 зв.
Ліпше з левом на пущі, ніж із жінкою злою («Ох, біль сей серце може розірвати!...»).— Подається у перекладі О. І. Крекотень за кн.: Swiat ро cz§sci przeyzrany, арк. 48—48 зв.
Про багату ок і н к у («Хто собі жінку із грішми бажає...»).— Подається у перекладі О. І. Крекотень за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 48 зв.
Варшава — мати («Впевнився сам я — вельможна Варшава...»).—Подається у перекладі В. І. Крекотня за кн.: Swiat ро czgsci przeyzrany, арк. 56.
Люблин — сестрою («Як маєш в калитці — немов сестра, Люблин...»).— Подається ісрекладі В. І. Крекотня за кн.. Swiat ро czjsci przeyzrany, арк. 56—56 ін
Чим є жінка («В гарнім сімействі голова — мужчина...») -Подається у перекладі О. І. Крекотень за кн.: Swiat ро cz^sci przeyzrany, арк. 74 зв.