ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Наприклад, у книжці «Стан війни: таємна історія ЦРУ і адміністрація Буша» Джеймс Райзен приходить до висновку, що існує «таємна угода серед представників адміністрації підтримувати Буша і зробити “недоказовою” його причетність до розробки нових тактик допитів ЦРУ»[504].

Жорсткіший опис відносин між президентом Бушем і його командою юридичних консультантів належить вченому-юристу Ентоні Льюїсу, який ретельно вивчив всі доступні документи:

Ці меморандуми нагадують поради адвоката хресного батька мафії щодо того, як обійти закон і при цьому не опинитися у в’язниці. Їх основна тема — як уникнути судового переслідування... Інша тема цих меморандумів, що викликає ще більше занепокоєння, вказує на те, що президент може наказати катувати ув’язнених, незважаючи на те, що тортури заборонені законом і міжнародною Конвенцією проти катувань, до якої приєдналися Сполучені Штати[505].

Я пропоную читачам ознайомитися з усіма згаданими тут матеріалами (звітами слідчих груп, звітом Міжнародного комітету Червоного Хреста та ін.), а також зі всіма 28 «меморандумами про тортури», складеними юридичними радниками президента Буша, а також Рамсфелда, Пауелла й інших членів адміністрації, які створили ґрунт для легалізації тортур в Афганістані, Ґуантанамо й Іраку. В чудовій праці «Звіти про тортури: дорога в Абу-Ґрейб», укладеній під редакцією Карен Ґрінберґ і Джошуа Дрейтеля, на 1249-ох сторінках викладені всі документи, що демонструють збочені творчі здібності юристів адміністрації Буша[506]. Ця праця показує, яким чином «наука, яка зробила так багато для захисту прав американців у цій самій законній країні світу, може використовуватися на зло»[507]. Редактори зробили неоднозначний висновок, що громадяни мали б зрозуміти з цих документів справжні мотиви та наміри обраного уряду та інших урядових осіб:

Професор права Джордан Пауст, колишній капітан Головного військово-юридичного корпусу армії США, піддав жорсткій критиці юридичних радників Джорджа Буша, які підготували всі ці виправдання тортур затриманих: «з часів нацизму не було такої кількості юристів, які беруть настільки активну участь у міжнародних злочинах, пов’язаних з утриманням і допитами людей, затриманих під час війни».

Список цих радників очолює генеральний прокурор Альберто Гонзалес, один з авторів меморандуму, який дав нове визначення поняттю «катування», наведене вище. Лише після того, як були оприлюднені фотографії, зроблені в Абу-Ґрейб, Гонзалес і президент Буш анулювали цей меморандум, який пропонував крайню форму концепції тортур. Спроби Гонзалеса домогтися розширення повноважень президента в рамках війни з тероризмом можна порівняти із зусиллями впливового нацистського юриста Карла Шмітта. Саме його ідеї дали змогу звільнити лідера нації від юридичних обмежень у надзвичайних ситуаціях і призупинили дію конституції Німеччини. Гітлер отримав необмежену владу. Біограф Гонзалеса зазначає, що цей приємний у спілкуванні чоловік, створює враження абсолютно «звичайного» і не має ніяких садистських чи психопатичних нахилів[508]. Однак саме рекомендації Гонзалеса призвели до обмеження громадянських свобод жителів США і звірячих методів допиту підозрюваних у тероризмі, всупереч нормам міжнародного права[509].