ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
ПРОТЕСТИ ПРОТИ ДОПИТІВ У ҐІТМО З БОКУ ОПЕРАТИВНОЇ ГРУПИ КРИМІНАЛЬНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ
Згідно з повідомленням кабельного каналу телебачення MSNBC, керівництво Оперативної групи кримінальних розслідувань міністерства оборони заявило, що з початку 2002 року і впродовж кількох років воно багато разів попереджало вищих офіційних представників Пентагону щодо жорстких методів допитів, які використовувала команда розвідки, які не надають достовірної інформації від полонених, але спричиняють воєнні злочини і стають ганьбою нації (коли стають надбанням громадськості). Стурбованість та рекомендації цих досвідчених слідчих були проігноровані усіма інстанціями командування, у віданні яких знаходилися допити в Ґітмо й Абу-Ґрейб. Усупереч усьому вони продовжували наполягати на інтенсивних методах допитів. Альберто Мора, колишній генеральний юрисконсульт ВМФ, зробив заяву на підтримку висновків цієї оперативної групи: «Що змушує мене пишатися цими людьми, це їхні слова: “Ми не будемо брати участь у цьому, навіть якщо нам накажуть”. Вони — герої, і я не можу назвати їх інакше. Вони продемонстрували величезну хоробрість і прямоту, підтримуючи американські цінності і країну, заради якої ми живемо». Ці слідчі не змогли зупинити зловживання, але все ж змусили міністра оборони Рамсфелда відмовитися від деяких жорстких методів допитів[510].
НАВ'ЯЗЛИВА ІДЕЯ ВІЙНИ З ТЕРОРИЗМОМ
Ми бачимо, що нав’язлива одержимість Буша війною з тероризмом змусила його стати на небезпечний шлях, як це описано покійний сенатором Баррі Голдуотером: «Крайні заходи на захист свободи — не гріх... Помірність при здійсненні правосуддя — не гідність». Відповідно до цієї фрази президент Буш дозволив Агентству національної безпеки стежити за американськими громадянами без рішення суду. Все це спричинило безпрецедентну операцію по збору даних. Агентство національної безпеки збирало величезні обсяги телефонного й інтернет-трафіку і відправляло їх у ФБР на аналіз. Але ФБР не мало ресурсів, необхідних для ефективної обробки всієї цієї інформації[511].
Згідно з докладним звітом, опублікованим у New York Times у січні 2006 року, таке тотальне стеження вимагало «негласного доступу до основних телекомунікаційних комутаторів США, які переправляють міжнародні дзвінки, і таємної співпраці з провідними телекомунікаційними компаніями країни»[512]. Стаття Times описувала крайнощі, до яких призвело розширення повноважень президента без обмежень зі сторони юридичних органів або конгресу. Здавалося, Буш упевнений, що він знаходиться вище закону. Автор статті порівнює його з президентом Річардом Ніксоном, який «спустив з ланцюга стеження в 1970-х» і виправдовував свої дії дуже просто: «Якщо це робить президент, значить це законно»[513]. Буш сьогодні говорить те ж, з тим же відчуттям безкарності.
Про те, що Буш був понад законом, свідчить і його схильність до «заяв при підписанні законів». Ця тактика полягала в тому, що президент схвалює законопроект, прийнятий конгресом, але при цьому заявляє про своє право не дотримуватися закону, який тільки що підписав. Президент Буш використовував таку тактику частіше, ніж будь-який інший президент в американській історії: понад 750 разів. Це давало йому змогу не дотримуватися законів, ухвалених Конгресом, якщо вони суперечать його власній інтерпретації конституції. Точно так само він повівся з поправкою МакКейна проти катувань[514].
Однак рішення Верховного суду нещодавно кинуло виклик нескінченному розширенню повноважень президента Буша. Це рішення істотно обмежило його владу і відкинуло план адміністрації Буша ставити затриманих із Ґуантанамо не перед судом а перед військовими комісіями (трибуналами), тому що така практика не санкціонована законом і суперечить нормам міжнародного права. Газета New York Times пише: «Правлінню Буша притаманні дуже серйозні невдачі і при цьому істотні розширення повноважень президента»[515].
510
«Gitmo Interrogations Spark Battle Over Tactics: The Inside Story of Criminal Investigators Who Tried to Stop the Abuse,» MSNBC.COM, 23 жовтня 2006. Доступне: http://www.nbcnews.eom/id/15361458/ns/world_news-terrorism/t/ gitmo-interrogations-spark-battle-over-tactics.
511
«FBI Fed Thousands of Spy Tips. Report: Eavesdropping by NSA Flooded FBI, Led to Dead Ends,» The New York Times, 17 січня 2006 року.
512
Eric Lichtblau and James Risen, «Spy Agency Mined Vast Data Trove, Officials Report.» The New York Times, December 23, 2005. Також Adam Liptak and Eric Lichtblau, «Judge Finds Wiretap Actions Violate the Law,» The New York Times, 18 серпня 2006 року.
513
Bob Herbert, «The Nixon Syndrome,» The New York Times, 9 січня 2006 року.
514
C. Savage, «Bush Challenges Hundreds of Laws.» The Boston Globe, ЗО квітня 2006 року.
515
L. Greenhouse, «Justices, 5-3, Broadly Reject Bush Plan to Try Detainees,» The New York Times, June 30, 2006; New York Times editorial, «The Cost of Doing Your Duty,» New York Times, 11 жовтня 2006 року, стор. A26.