ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Ми підійшли до завершення нашої подорожі моторошними місцями, що здатні поневолити уми мандрівників. Ми були свідками того, як обставини викривають найбрутальніші сторони людської природи, були здивовані легкістю та розмахом, з якими хороші люди стають жорстокими до інших. Ми зосереджувалися на спробі якомога краще зрозуміти, як відбуваються такі перетворення. Хоча зло може існувати у будь-яких умовах, ми детальніше розглянули, як воно шириться у в’язницях і на війні. Вони зазвичай стають тими казанами, де нуртують авторитет, влада, домінування, і під прикриттям секретності підважують засади людяності, позбавляють нас рис, які ми, люди, цінуємо найбільше: турботи, доброти, співпраці та любові.

Переважно ми залишалися у зімітованій в’язниці, яку ми з колегами створили у підвалі факультету психології Стенфордського університету. Лише за декілька діб наш рай — Пало-Альто у Каліфорнії, Стенфордський університет — перетворився на справжнє пекло. У здорових юнаків у ролі в’язнів з’явилися патологічні симптоми надзвичайного стресу, фрустрованості й безпорадності. Їхні колеги, у випадковий спосіб призначені охоронцями, постійно перетинали межу просто грайливого виконання своїх ролей і жорстоко знущалися над «своїми в’язнями». Менш ніж за тиждень, маленький «експеримент», псевдо-в’язниця, відсунулася на задній план нашої колективної підсвідомості й її змінила реальність в’язнів, охоронців і персоналу, надто справжня для усіх нас. Це була в’язниця під керівництвом психологів, а не держави.

Розпочате мною ретельне дослідження природи цих трансформацій уперше розгорнулося настільки повно. Його мета — якнайбільше наблизити читачів до того особливого місця, в якому можна протиставити силу особи силі інституції. Я намагався передати відчуття розвитку процесів, у яких відносно малі ситуативні змінні (як соціальні ролі, правила, норми та уніформа) справили потужний вплив на всіх, хто опинився в межах їхньої системи.

На концептуальному рівні я запропонував приділяти ситуативним і системним процесам більше уваги і значення, ніж ми чинимо зазвичай, коли намагаємося зрозуміти аномальну поведінку чи помітні зміни особистості. Людська поведінка завжди піддається ситуативним впливам. Ба більше, поведінку і ситуацію вбудовано у ширший контекст, зазвичай, у систему влади, яка розробляється так, щоб мати змогу утримувати та підтримувати себе. Традиційний аналіз більшості спеціалістів, у тому числі у правоохоронних, релігійних і медичних інституціях, зосереджено винятково на дійовій особі як єдиному агентові впливу. Як наслідок, вони применшують чи ігнорують вплив ситуативних змінних і системних визначників, які формують поведінкові наслідки і змінюють дійових осіб.