Рукопис, знайдений у Сараґосі

Як тільки до мене повернулося здоров’я, мені тут же довірили переписку з Іспанією. Тим часом дон Філіп Анжуйський правив Іспанією, Індіями й навіть серцями своїх підданих. Я лиш не розумію, який диявол втручається саме в такі часи в життя й справи володарів. Король дон Філіп і королева, його дружина, стали свого роду першими підданими герцоґині Орсіні. Крім того, в Державну раду допустили французького посла, кардинала д’Естре, що найвищою мірою обурило іспанців. З іншого боку, французький король Людовік XIV, гадаючи, що йому все можна, розмістив у Мантуї французький гарнізон. Тоді в ерцгерцоґа дона Карлоса з’явилася надія стати королем.

Це було на самому початку 1703 року, коли одного вечора ерцгерцоґ наказав покликати мене. Зробивши кілька кроків мені назустріч, він зволив обняти мене й навіть притис до свого серця. Такий прийом обіцяв щось незвичайне.

— Кастеллі, — сказав ерцгерцоґ, — ти не отримував ніяких звісток від пріора Толедо?

Я відповів, що поки що нічого не було.

— Це була чудова людина, — додав за хвильку ерцгерцоґ.

— Як це — була? — перервав я його.

— Так, — відповів ерцгерцоґ, — була; пріор Толедо помер на Мальті від гнилої гарячки, але в мені ти знайдеш другого Толедо. Оплакуй свого приятеля і будь йому вірний.

Втрату приятеля я оплакав гіркими сльозами й зрозумів, що тепер я вже не зможу перестати бути Кастеллі. Мимоволі я став слухняним знаряддям ерцгерцоґа.

Наступного року ми поїхали до Лондона. Звідти ерцгерцоґ вирушив до Лісабона, я ж поїхав приєднатися до війська лорда Пітерборо, з яким, як я вам вже розповідав, мав честь познайомитися колись у Неаполі. Я був разом з ним, коли він, примушуючи Барселону капітулювати, уславив себе шляхетним вчинком, який усі тоді вихваляли. Під час капітуляції деякі підрозділи союзних військ увійшли в місто й почали грабувати його. Герцоґ Пополі, який тоді командував військами від імені короля дона Філіпа, жалівся на це лорду.

— Дозволь мені на хвилинку увійти в місто з моїми англійцями, — сказав Пітерборо, — і ручаюся, що я швидко наведу там порядок.

Він зробив, як сказав, після чого вийшов з міста й запропонував йому почесні умови капітуляції.

Невдовзі ерцгерцоґ, оволодівши майже всією Іспанією, прибув до Барселони. Я знову опинився в його почті, все під тим же ім’ям маркіза Кастеллі. Одного вечора, прогулюючись у почті ерцгерцоґа по головній площі, я побачив чоловіка, хода якого, то повільна, то раптово приспішена, нагадала мені дона Бускероса. Я наказав прослідкувати за ним. Мені доповіли, що це якийсь чоловік з фальшивим носом, який називає себе доктором Робусті. Я ні хвилини не сумнівався, що це мій паскудник, який прокрався до міста, щоб шпигувати за нами.