Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Стаття 132. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі
1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
попередження;
догана;
сувора догана;
призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії;
дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів заробітної плати;
скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями 138—140 і 143 цього Кодексу;
поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п’ятнадцяти діб, а засуджених жінок — до десяти діб;
поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без виведення на роботу на строк до п’ятнадцяти діб;
переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
2. Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої групи в дисциплінарний ізолятор, карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру) не поміщаються.
1. Стягнення — це примусовий захід, який є мірою відповідальності, що застосовується, як правило, за вчинення правопорушення з метою покарання і виховання особи, яка його вчинила, а також з метою загального попередження правопорушень.
2. Слово «порушення» у статті, що коментується, означає: це є суспільно небезпечне, винне діяння, вчинене засудженим, яке суперечить вимогам правових норм.
Зміст такого порушення складають шість ознак:
а) це протиправний акт поведінки, тобто такий, що порушує саме правову норму (зокрема, норми КВК), а не будь-яку іншу із соціальних норм (моралі, культури, звичаїв тощо);
б) це зовнішній акт поведінки — діяння, яке може проявлятися у формі дії або бездіяльності (не визнаються правопорушеннями думки, почуття тощо);
в) це свідомий і вольовий акт поведінки, тобто вчинений особою, яка розуміє характер і значення свого діяння і може керувати своїми вчинками. Тому правопорушення — це варіант поведінки, вчинений осудною і дієздатною особою;
г) це лише винне діяння, тобто вчинене умисно або з необережності;
ґ) наявним є причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, що настали, тобто такі наслідки зумовлені саме цим діянням, а не іншими причинами;
д) порушення завдає суспільству певної шкоди, а тому завжди є небажаним, суспільно небезпечним.
3. Термін «встановленого порядку відбування покарання» розкритий у коментарі до ст. 102 КВК України.
4. Перелік заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, наведений у коментованій статті КВК України і є вичерпний. Тому застосування до порушників інших, непередбачених заходів дисциплінарного впливу, є незаконним і у певних випадках може бути визнано як факт катування або нелюдського поводження із засудженими. Зокрема, у п. 37 Європейських тюремних правил зазначено, що колективні покарання, тілесні покарання, покарання шляхом поміщення у темну камеру, а також будь-яке жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, покарання, суворо забороняються як види покарання за дисциплінарний проступок.
5. Визначені в законі заходи стягнення можна поділити на дві основні групи: а) ті, що носять разовий характер, або дія яких поширюється на нетривалий період; б) ті, які пов’язані з тривалою зміною порядку та умов тримання засуджених. Зокрема, до заходів стягнення, пов’язаних з тривалим застосуванням, належить скасування поліпшених умов тримання, всі інші, зазначені у статті, що коментується, заходи дисциплінарного впливу носять разовий характер або мають нетривалий період.
6. Порядок обліку заходів стягнення встановлений у п. 81 ПВР УВП, а скасування права засудженого на поліпшені умови тримання, що передбачені у статтях 138—140 КВК, — у п. 82 ПВР УВП. При цьому повторне переведення засудженого на поліпшені умови тримання може бути застосоване не раніш як через шість місяців з дня відбуття стягнення.
7. Про черговість залучення засуджених до прибирання приміщень і території колонії див. коментар до ст. 118 КВК України. Стягнення у виді «позачергового чергування» не звільняє особу від виконання безоплатних робіт згідно з графіком, які засуджений зобов’язаний виконувати у неробочий час і не більш як по дві години на день.