Новітнє вчення про тлумачення правових актів
- Автор: Коллектив авторів
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-424-8
- Жанр: право
Электронная книга - «Новітнє вчення про тлумачення правових актів». Краткое содержание книги:
У рішенні в справі про смертну кару Конституційний Суд спочатку зазначає на невідповідність смертної кари цілям покарання. З цим можна було б погодитись, якби не та обставина, що на час розгляду справи Конституційним Судом у ст. 22 чинного на той час Кримінального кодексу[312] цілі будь-якого кримінального покарання були чітко визначеними. Такими були виправлення та перевиховання засуджених, а також попередження здійснення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами (часткова і загальна превенція). Перші дві цілі (виправлення і перевиховання засуджених) положеннями Кримінального кодексу, якими встановлюється смертна кара, переслідуватись не можуть. Але ж цілі попередження злочинів смертна кара служить. І про це свідчить досвід різних народів і країн, і різних часів. І не було ніяких підстав для твердження про те, що всі цілі покарання, на які зазначалось у ст. 22 КК України 1960 р., мають переслідуватись усіма видами покарань, що передбачені цим Кодексом.
6. Без врахування цілі не може бути задовільно витлумачене наступне положення частини третьої ст. 5 Закону «Про охорону праці»: «До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи». Але ж висновок психофізіологічної експертизи може бути не тільки позитивним, а й негативним. То в який же спосіб треба витлумачити наведене положення Закону «Про охорону праці», щоб стверджувати, що це положення передбачає наявність позитивного висновку психофізіологічної експертизи? Його треба витлумачити з урахуванням цілі даного законодавчого положення. Його об’єктивна ціль полягає в тому, щоб не допустити до виконання відповідних робіт осіб, що не мають необхідних для їх виконання психофізіологічних якостей або мають такі психофізіологічні якості, які несумісні з виконанням таких робіт. Тому частину третю ст. 5 Закону «Про охорону праці» слід розуміти так, що вона вимагає, щоб працівники, які виконують роботи підвищеної небезпеки або роботи, які потребують професійного добору, мали висновок психофізіологічної експертизи про можливість виконання ними таких робіт.
§ 97. Основний зміст історичного тлумачення актів законодавства
Історичне тлумачне полягає у врахуванні при тлумаченні актів законодавства світового історичного правового досвіду, змін у суспільних відносинах, що відбулися з моменту прийняття нормативно-правового акта, а також змін у правовій системи.
Воно є допоміжним способом тлумачення, який повинен матися на увазі в перебігу всього процесу тлумачення, а також застосовується після мовного і логічного опрацювання нормативних положень і вирішення колізій між правовими нормами шляхом їх системного тлумачення.
1. Зазвичай в юридичній літературі йдеться про історичний спосіб тлумачення нормативно-правових актів. Ще на початку минулого століття до найбільш відомого енциклопедичного видання була включена стаття про історичне тлумачення законів[313]. Є. В. Васьковський, що в той же час видав свою фундаментальну роботу, присвячену тлумаченню актів цивільного законодавства, також використовував термін «історичне тлумачення»[314].
Термін «історичне тлумачення» використовується в роботах Ю. М. Тодики[315], П. Ю. Недбайла[316], О. Ф. Черданцева[317], П. С. Елькінд[318], А. С. Піголкіна[319], О. Ф. Скакун[320]. М. С. Кельман і О. Г. Мурашин перевагу надають терміну «історико-політичне тлумачення», «історико-політичний спосіб тлумачення»[321].
Європейський Суд з прав людини використовує термін «еволюційне» тлумачення». Еволюційне у вітчизняній літературі позначається як динамічне тлумачення. Хоч у науковій літературі інколи динамічне тлумачення, ототожнюється з об’єктивною теорією тлумачення (теорією волевиявлення, текстуалізму) на противагу статичному тлумаченню, що ототожнюється із суб’єктивною теорією тлумачення (теорією волі).
312
Кримінальний кодекс України. Прийнятий 28.12.1960 (втратив чинність) //ВВР УРСР. — 1961. — № 2. — Ст. 14.
313
Энциклопедический словарь. Том ХХХІІІ. — СПб: издатели Брокгаус Ф. А, Эфрон И. А., 1901. с. 434.
314
Васьковський Е. В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. с. 147.
315
Тодыка Ю. Н. Толкование Конституции и законов Украины. — Х.: Факт, 2001. с. 153.
316
Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм. — М.: Юрид. лит, 1960. с. 399.
317
Черданцев А. Ф. Толкование советского права. — М.: Юрид. лит., 1979. с. 154.
318
Элькинд П. С. Толкование и применение норм уголовно-процессуального права. — М.: Юрид. лит., 1967. с. 105.
319
Пиголкин А. С. Толкование нормативных актов в СССР. — М.: Госюриздат, 1962. с. 86.
320
Скакун О. Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. — X.: Эспада, 2005. с. 657.
321
Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права. — К.: Кондор, 2006. с. 291.