Новітнє вчення про тлумачення правових актів

4. Стабільність демократичного розвитку європейських країн, стабільність тенденції до забезпечення громадянських і політичних прав стала підставою для еволюційного тлумачення Європейським Судом з прав людини Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому Суд виходить із того, що в міру розвитку суспільства права людини і громадянина повинні розширюватись, а передбачені Конвенцією можливі обмеження прав повинні звужуватись. У науковій і науково-практичній літературі ця практика тлумачиться як розширене і обмежене тлумачення положень Конвенції, хоч це є поверхневою характеристикою зазначеної практики, бо її сутність полягає у врахуванні при тлумаченні соціального контексту.

В Україні навряд чи можна помітити прогрес у забезпеченні прав людини у широкому спектрі. Є лише окремі прояви деякої стабілізації ситуації. Все-таки державні посадовці начебто перестали брати участь у вбивствах журналістів. Проте не виключено, що сталося це не тому, що держава стала кращою, а тому, що журналісти стали обережнішими.

5. Як прояв впливу соціального середовища, що змінюється, на тлумачення актів законодавства слід оцінити той позитивний тиск, який Україна відчуває з боку європейської спільноти. Унаслідок історичних причин України відстала у своєму правовому, а більш широко — у демократичному розвитку. «Найсерйознішою об’єктивною перешкодою невдалої реалізації задекларованого курсу країн Центральної і Східної Європи на зближення з Європою Західною, — пише Є. П. Головатий, — були наслідки тривалої відмежованості цих країн в умовах комуністичних режимів від цінностей, на основі яких системно і послідовно розвивалась у повоєнний період Західна Європа»[331]. Перед країнами, що прагнуть приєднатися до Європейського Союзу, були поставлені вимоги, зокрема політичні, виконання яких є неодмінною умовою набуття членства в Європейському Союзі (так звані «Копенгагенські критерії»). Стосовно України Європейський Союз сформулював таку стратегічну ціль як «сприяти виникненню в Україні стабільної, відкритої і плюралістичної демократії, керованої верховенством права...»[332].

Усе це не може не враховуватись при здійсненні в Україні правотлумачної діяльності. Навіть сама підтримка Вищою кваліфікаційною комісією судів України розробки новітнього вчення про тлумачення нормативно-правових актів обумовлена широкими контактами України з інституціями Ради Європи і Європейського Союзу.