Новітнє вчення про тлумачення правових актів

Історичний чинник при тлумаченні нормативно-правових актів перш за все диктує необхідність врахування історичного розвитку правової думки і законодавства, досвіду формування та розвитку ідеї, доктрини та принципу верховенства права, іншого правового досвіду. Не випадково у всьому світі юристи посилаються на досвід і висловлювання юристів Стародавнього Риму. Звертатись до цих великих зразків минулого рекомендував Ф. К. ф. Савіньї з метою заповнити той вакуум, який утворився внаслідок відсутності чи слабості науки тлумачення нормативно-правових актів. Якщо немає опори на цей досвід, результати тлумачення можуть отримати ознаки формальності, бюрократичності, образно кажучи, можуть утратити людське обличчя. Без опори на цей досвід відмова суспільства від комуністичної ідеології у сфері тлумачення і застосування актів законодавства втрачає ознаку змістовності.

Але повернення у такий спосіб до історичних коренів правосвідомості сучасного суспільства є непростим. Воно потребує перетворення науки і навчальних дисциплін історії права та історії політичних вчень у такий спосіб, щоб вони досліджували та висвітлювали процес виникнення та розвитку ідеї, доктрини та принципу верховенства права, процес проникнення цієї ідеї в законодавчу практику та практику тлумачення і застосування нормативно-правових актів. На такій підставі поступово буде формуватись правосвідомість, що має глибокі історичні корені. Така правосвідомість надасть історичному тлумаченню актів законодавства глибокого змісту.

У зв’язку з цим звертає на себе увагу та обставина, як Є. В. Васьковський інтерпретував історичне підґрунтя правових норм. Пояснюючи це явище (історичне підґрунтя), він писав про те, що віддалені коріння кримінально-правових положень, які встановлюють відповідальність за вбивство та крадіжку, лежать у десяти заповітах («не вбий», «не вкрадь»...), а найближчими джерелами цих кримінально-правових положень слугують положення законів, які їм передували, іноземні кодекси та наука права[328]. Це — гарна настанова юристам стосовно того, як треба підходити до історичного тлумачення нормативно-правових актів.

На необхідність пошуку глибоких історичних коренів змісту положень актів законодавства звертав увагу суддя Конституційного Суду М. І. Козюбра в окремій думці щодо рішення Конституційного Суду у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів: «Більш глибокому з’ясуванню питання, яке є предметом даного конституційного провадження, сприяло б, на мою думку, застосування Конституційним Судом України не тільки систематичного, а й історичного способу тлумачення.