Новітнє вчення про тлумачення правових актів

І. Слід заперечити проти такого розуміння соціального контексту, що не має історичного аспекту, а полягає, зокрема у морально-психологічному тиску на суд з боку засобів масової інформації, в акціях підтримки чи протесту з боку громадськості. Лише загроза масових заворушень, що можуть мати руйнівні наслідки, може змістити акценти в інтерпретації певних нормативних положень, бо суд не може ігнорувати того, що він є державним органом, який, як і держава в цілому, спрямований у своїй діяльності на благо людини, що може бути поставлене під загрозу масовими заворушеннями.

Немає необхідності вести мову про необхідність подолання такого ганебного явища як політичний вплив на суди, адміністративний тиск і навіть вказівки вирішити справу з урахуванням інтересів певного підприємства. Навіть Конституційний Суд відчуває зовнішній тиск не тільки при вирішенні справ, що зачіпають інтереси людей із вищих ешелонів влади, а й при вирішенні буденних справ на зразок справи про граничний вік перебування на посадах керівників вищих навчальних закладів. Є і проблема економічного чи матеріального тиску, що обумовлюється готовністю широкого кола людей до підкупу суддів, але такі проблеми виходять за межі змісту цієї роботи.

2. М. І. Козюбра звернув увагу на еволюційне тлумачення Європейський Судом з прав людини Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і в зв’язку з цим пише, що ця практика «має істотне значення також для національної судової практики, у тому числі практики українських судів, які поки що до так званого динамічного тлумачення Конституції та законів вдаються нечасто. Зокрема, очевидно, з огляду на незадовільне володіння прийомами такого тлумачення та засобами, закладеними в самій правовій системі, які дозволяють вирішувати цю проблему»[329]. Видається, що практика Європейського Суду може бути використана для з’ясування того, які ж нормативні положення підлягають еволюційному (історичному, динамічному) тлумаченню — ті, які подібні до положень названої Конвенції, такі положення у цій роботі названі принципами, а принципи тут розуміються як положення актів законодавства високого рівня узагальнення, що вміщують у собі почасти правову норму, а почасти — декларацію суб’єкта правотворчості про його політичні, соціальні, економічні і інші наміри. Еволюційного тлумачення потребують багато положень Конституції України. По суті треба вести мову про процес впровадження у суспільні відносини Конституції України. Політична еліта зосереджена над тим, як удосконалити Конституцію у той час, як вона перш за все потребує належного динамічного тлумачення і поступового впровадження у суспільні відносини.

Що стосується конкретних нормативних положень, то вони не підлягають історичному (еволюційному, динамічному) тлумаченню з урахуванням нетривалого часу, впродовж якого було створене і діє законодавство України. Історичні паралелі не завжди є виправданими.