Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-1396-4
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
Серед праць 80-х років слід виокремити розробки Ю. В. Бромлея. Ним розкрита сутність такого поняття, як етнікос, тобто етнос, у вузькому розумінні даного терміна. Це історично сформована на конкретній території стійка сукупність людей з притаманними їм відносно стабільними особливостями культури (включаючи мову) та психіки, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від усіх інших утворень (самосвідомістю), що знайшло відображення в самоназві (етнонім-термін, про який вже йшлося вище). Крім того, дослідник зазначав, що серед компактних етнічних утворень особливе місце займають ті, що пов’язані з так званими соціальними організмами. Під ними розуміються окремі територіально-політичні (потестарні) спільноти, що являють собою самостійні макроодиниці суспільного розвитку. Утворення, що виникають при цьому (етносоціальні організми — скорочено есо), створюють сприятливі умови для стійкості етносу та його відтворення. Обидва терміни тісно пов’язані з поняттям народності, яка в докапіталістичних формаціях існувала головним чином у рамках соціальних організмів. Процес цей був складний і суперечливий, що зумовлюється ієрархічністю політичної структури та гострими протиріччями між відцентровими і доцентровими тенденціями. На створення нових етнічних об’єднань впливали такі фактори, як посилення міжплемінних контактів у міру зростання загальної кількості населення, наявність класової держави, міграції. Важливим є висновок дослідника про те, що етнічна самосвідомість не залишається незмінною, вона часто витіснялась на другий план релігійною чи вузькотериторіальною (локальною) свідомістю, почуттям приналежності своєму сюзерену тощо[744].
Для нас важливим є те, що сучасні розробки дають можливість розглядати етнічні спільноти епохи феодалізму як динамічні явища, складові частини яких у просторі і часі створювали нові комбінації народностей. Звичайно, ці видозміни відбувались на певних територіях унаслідок соціально-економічних процесів/ Це треба пам’ятати і при вивченні етнічної ситуації у Східній Європі (і зокрема на території сучасної України) наприкінці І — на початку II тис. н. е.
В археологічному плані процес консолідації східнослов’янських племен на території Середнього Подніпров’я відбився формуванням у IX—X ст., тобто в перші століття існування Давньоруської держави, так званої дружинної культури, у багатьох елементах якої прослідковуються генетичні зв’язки з матеріальною культурою місцевого неселення більш ранніх часів (житлобудування, знаряддя праці, обряд поховання). Однією з найбільш характерних рис цієї дружинної культури була так звана манжетоподібна кераміка, виконана вже на гончарному крузі. Але дослідники змогли зафіксувати формування окремих рис цієї кераміки ще в деяких типах ліпного посуду VIII—IX ст. Ще одним елементом нової культури стали так звані речі-гібриди. У цих металевих прикрасах дружинного вбрання, кінської збруї органічно переплелись традиції і сюжети не тільки місцевого походження, але й Скандинавії, Середньої Азії, Угорщини. Часто ці сюжети настільки схожі, що лише металографічний аналіз дозволяє встановити місце виготовлення окремих речей. Справа в тому, що майстри різних ремісничих шкіл користувалися своїми оригінальними рецептами металевих домішок для виготовлення згаданих речей, які тримали в секреті. Слід зазначити, що багато подніпровських елементів дружинної культури зафіксовано в основному не вище широти літописного Смоленська[745], який і в пізніші часи мав тісні контакти з південноруською територією й оперативно реагував на історичні події в цьому регіоні. Усе вищесказане вказує на викристалізацію в згаданий час єдиного загальноруського стилю культури[746].
744
Бромлей Ю. В. Современные проблемы этнографии. — М., 1981. — С. 27, 31, 32; Его же. Очерки теории этноса. — М., 1983. — С. 276, 287, 288.
745
Орлов Р. С. Школы художественной металлообработки «Русской земли» и племенные украшения (к социальной характеристике русского ремесла) // Исследование социально-исторических проблем в археологии. — К., 1987. — С 232, 235; Каменецкая Е. В. О некоторых типах керамики Гнездова // СА. — 1986. — № 1. — С. 262.
746
Толочко П. П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. — С. 241.