Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Віктор Суворов (Володимир Рєзун) — письменник, історик, дослідник, у минулому — розвідник, капітан ГРУ. Автор історичних бестселерів «Криголам», «Акваріум», «День “М”». Ворог Радянського Союзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в пострадянських країнах. «Її ім’я було Татьяна» — це найсвіжіший твір автора, який українці мають змогу прочитати одними з перших у світі. Як і чому генерал Жуков скинув ядерну бомбу на власну армію та підірвав власний лінкор? Як Хрущов прийшов до влади? Як Радянський Союз уник китайського варіанту модернізації соціалізму? Чому збирався закидати Європу ядерними бомбами і захопити її?.. Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в цій книзі. Книга є першою з трилогії «Хроніка “Великого десятиліття”». Книга друга — «Облом» (планується до видання найближчим часом), третю книгу «Кузькіна мать» видано у 2012 році.
Приклад. Румунія до середини 1960-х років була вірним нашим союзником. Усе, що було в нас, румунські брати старанно копіювали. До 1954 року у партії комуністів (у різні часи партія мала різні назви) змінилося сім генеральних секретарів.
З 13 вересня 1953 року головного комуніста Радянського Союзу стали називати Першим секретарем. Відповідно, у Румунії як годиться, з певним запізненням, 20 квітня 1954 року головного комуніста стали називати Першим секретарем. Ним став Георге Апостол.
5
Найважливішим доказом того, що Сталін до жовтня 1952 року був Генеральним секретарем, звичайно, є офіційна біографія Сталіна, видана за його життя.
Перше видання — 1939 рік. Це пік величі Сталіна. Щойно завершилося Велике очищення 1937–38 років. У вересні 1939 року Сталін приєднав до Радянського Союзу території Західної України та Західної Білорусії. А 21 грудня 1939 року Сталіну виповнилося 60 років.
До цієї дати й було випущено «Коротку біографію» обсягом 243 сторінки.
Цю книгу Сталін редагував особисто. Вивіряв кожне слово. Викреслював похвали, які йому не подобалися. Уписував нові. І в цій книзі Сталіна названо Генеральним секретарем.
1947 року вийшло друком друге, виправлене і доповнене, видання, яке багато разів передруковували. Я знайшов одну з найостанніших версій. Підписано до друку в день народження Сталіна — 21 грудня 1951 року. Наклад 8375000 примірників.
І друге видання Сталін редагував особисто, викликаючи ночами у свій кабінет увесь авторський колектив. Чернетки біографії з особистою правкою Сталіна давно оприлюднені й доступні будь-якому досліднику. Виправлень і доповнень було зроблено багато, але всі вони в обох виданнях і в мільйонах копій не стосувалися ось цього абзацу:
«3 квітня 1922 року пленум Центрального комітету партії за пропозицією Леніна обрав Генеральним секретарем ЦК найкращого і вірного учня, соратника Леніна — Сталіна. З тих пір Сталін беззмінно працює на цій посаді».
(С. 88)
До речі, ці два речення є й у першому виданні Великої радянської енциклопедії.
Сталін часто підписував документи, використовуючи титул «Секретар ЦК». На цій підставі дехто дійшов висновку, що він припинив бути Генеральним секретарем.
Однак і Хрущов, будучи Першим секретарем ЦК КПРС, теж досить часто використовував саме цей титул — Секретар ЦК. Так він підписував не лише поточні папери, а й документи виняткової важливості.
Із цього зовсім не випливає, що Хрущов припинив бути Першим секретарем ЦК.
6
«Коротку біографію» Сталіна було підготовлено Інститутом Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б), друкували в Першій зразковій друкарні ім. Жданова.
Звернімо увагу на склад авторів.
Александров Георгій Федорович — кандидат у члени ЦК ВКП(б), член Оргбюро ЦК, начальник Управління агітації та пропаганди ЦК ВКП(б), доктор філософських наук, професор, академік АН СРСР, лауреат Сталінських премій першого та другого ступенів, після смерті Сталіна — міністр культури СРСР.
Галактіон Михайло Романович — до війни — дивізійний комісар, під час війни — генерал-майор, головний редактор газети «Червона зірка», після війни — начальник військового відділу «Правди».
Кружков Володимир Семенович — доктор філософських наук, професор, член-кореспондент АН СРСР, у 1944–1949 роках директор Інституту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б).
Мітін Марк Борисович — член ЦК ВКП(б), доктор філософських наук, професор, академік АН СРСР, член Президії АН СРСР, лауреат Сталінської премії першого ступеня, у 1939–1944 роках директор Інституту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б).
Мочалов Василь Дмитрович — заступник директора Інституту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б), завідувач сектору Й. В. Сталіна цього інституту.
Поспєлов Петро Миколайович — член ЦК ВКП(б)-КПРС (1939–1971), головний редактор «Правди» (1940–1949), секретар ЦК КПРС (1953–1960), кандидат у члени Президії ЦК КПРС (1957–1961), академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Сталінської премії першого ступеня.
Невже хтось із цих відповідальних товаришів насмілився б спотворити Велику біографію?
А раптом один із них на це все-таки зважився б, то його тут-таки задушили б соратники, рятуючи власні життя від каральної руки розгніваного пролетаріату.
Та й навіщо їм потрібно підставляти свої голови та інші частини тіла, вигадуючи те, що не відповідає дійсності?
