Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Европейская старинная литература » Українська література 17 століття
Українська література 17 століття - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українська література 17 століття

Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:

В українській літературі 17 століття було часом формування та розквіту літературного стилю бароко. Його предтечею вважається ще Іван Вишенський, але розквітло бароко у творчості Мелетія Смотрицького, Кирила Транквіліона-Старовецького та з появою київської школи. На формування українського бароко найбільше вплинуло відновлення православної ієрархії у 1620 році, заснування київської школи 1615 року та її реформи, проведені митрополитом Петром (Могилою) (1644) і гетьманом Іваном Мазепою (1694). І нові православні ієрархи, і професори Академії були головними представниками бароко, яке іноді звуть «козацьким», що не зовсім вірно, оскільки козаки мають до нього досить віддалене відношення, як в літературі, так і в інших видах мистецтва. Головними митцями були духовні особи, ченці та ієрархи. Звідси і головна відмінність українського бароко від західноєвропейського — його переважно духовний характер.
1 ... 225 226 227 228 229 230 231 232 233 ... 283
Перейти на страницу:

97 ...яко ізперва діавол межи руссю забігав, аби православіє не коренилося...— Йдеться про боротьбу* між християнством і поганством.

98 Фарисеї — послідовники релігійно-політичної течії, що виникла в Іудеї в середині II ст. до н. е.; противники християнських ідей, відзначалися фанатизмом і лицемірним святенництвом.

"Арістотель (384—322 до н. е.)—давньогрецький філософ; вагався між матеріалізмом та ідеалізмом; справив великий, вплив на розвиток європейської філософії в добу середньовіччя, зокрема на погляди отців церкви (патристику) і на схоластику; арістотелізм панував у європейських школах, в тому числі і на Україні, аж до кінця XVIII ст.

100 Діянія святих [апостолов] — частина Нового завіту Біблії, авторство якої приписується апостолу і євангелісту Луці, супутнику і сподвижнику апостола Павла; викладає історію поширення християнства завдяки діяльності апостолів.

101 ...листов Петра святого і [святого] Павла...— Послання, які входять до книги Послань апостолів, частини Нового завіту Біблії; тут міститься двадцять одне послання різних апостолів, серед яких два послання апостола Петра і чотирнадцять послань апостола Павла. Послання Петра — соборні, тобто адресовані усім християнам; послання Павла адресовані різним християнським общинам — римлянам, корінф’янам, гала-там, ефесянам, филип’янам, колосянам, солунянам, євреям і окремим особам — Тимофію, Титу, Филимону.

102 ...кгди літа порахую всього теченія святого Петра і Павла, где і коли учив і где був послан которий.— За християнськими переказами, апостол Петро проповідував в іудейському середовищі («від Вавілона до Рима»); апостол Павло проповідував серед поган, об’їздивши всю Азію, Іспанію, Британію, Італію.

103 «Апокаліпсис» — одна з книг Нового завіту Біблії,, вважається найдавнішим твором канонічної християнської літератури (68—69 pp.). У ній провіщаються містичні уявлення про майбутнє людства: боротьбу між Хрис: том і Антихристом, «кінець світу», «тисячолітнє царство боже».

104 ...в Письмі Апостольськом...— тобто в Діяннях і Посланнях апостолів.

105 ...у II посланії до галатов...— Йдеться про послання апостола Павла, адресоване до галатів, народу кельтського походження, який на початку нової ери жив у Малій Азії.

106 В а р н а в а — біблійний новозавітний персонаж, іудейський свя-щенослужитель на ім’я Іосія, котрий одним із перших прийняв хрещення. Відзначався вмінням потішати і давати добрі поради, за що християни прозвали його Варнавою — сином пророцтва, або потіхи.

107 Тит — один із сімдесяти апостолів, учень і супутник апостола ІІавла; висвячений Павлом на єпископа крітського; адресат одного з ГІавло-вих послань.

108 ...Павел... з Коринфу до римлян писав лист свой...— Йдеться про послання апостола Павла до римлян (див. гл. 15, ст. 20).

109 Стрітеніє — християнське православне свято в пам’ять описаної в Євангелії від Луки зустрічі старця Симеона з немовлям Ісусом, якого Марія і Йосиф, за звичаєм, принесли в єрусалимський храм. Симеои провістив, що немовля «прислужиться спасінню людей». Відзначається 2(15) лютого. На Русі пов’язувалось з господарчими моментами — знаменувало кінець зими і початок весни (зустріч зими з весною), підготовку до весняних польових робіт.

1І0Пієве [Аппіеве] торжище (Форум Аппіїв) —місто в районі Помптійських боліт на Аппієвій дорозі з Рима до Капуї.

111 Єфеси (ефесяни) —жителі Ефеса, міста на сгсйському березі Малої Азії.

112 Тессалоники (солуняни)—жителі Фессалонік, чи Солуні — міста в Македонії.

113 Филимон — один із сімдесяти апостолів, учень і сподвижник апостола Павла.

114 Тимофей — один із сімдесяти апостолів, учень і сподвижник апостола Павла.

115 Філіпписи (філіпійці, філіп’яни) — жителі міста Філіппи в Македонії, де, за християнськими переказами, апостол Павло заснував філіп-пійську церкву.

1 Кал аса ї (колосяни)—жителі міста Колосси у Фрігії; тут виникла і прославилась християнська община, якій апостол Павло адресував одне із своїх послань. У VIII ст. на місці Колосси збудована фортеця Хони.

117 Арістарх — за християнськими переказами, сподвижник апостола Павла, супроводжував його в мандрах; був єпископом; за часів Нерона прийняв мученицьку смерть у Римі.

118 Марк — євангеліст, сподвижник апостолів Павла і Варнави, перший єпископ Александрійської церкви.

119 Іїсус (Юст) — один із сподвижників апостола Павла, якого той згадує у посланні до колосян, гл. 4, ст. 11.

1 ... 225 226 227 228 229 230 231 232 233 ... 283
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)