Твори в 4-х томах. Том 2

Раніше він любив казати — нехай слабаки тривожаться, на те вони й слабаки, а тепер він так уперто гнав від себе тривоги, що втратив сон. Він ще міг опиратись їм, поки не спав, та тільки-но засинав, вони починали точити його, а що він був старий, то їм легко було робити своє.

Йому не треба' було бідкатися з приводу того, як він поводився з іншими людьми, до чого він їх довів, і як вони скінчили— хто з них перебрався з фешенебельних апартаментів на Лейк-Шор-драйв до третьорядного пансіону в Остіні; в кого дочка, на руку якої було стільки претендентів у вищому світі, працювала тепер асистенткою зубного лікаря, коли щастило знайти роботу; хто в шістдесят три роки наймався нічним сторожем, бо залишився ні з чим; хто застрелився одного ранку перед сніданком, і хто з його дітей знайшов його, і яке то було видовище; хто тепер їздив поїздом на роботу, якщо тільки він її мав, бо раніше роботою був продаж акцій, потім — автомобілів, а тепер— ходіння від дверей до дверей з дрібним товаром — господарчими речами (ми в бродячих гендлярів не купуємо, йдіть геть звідси, і двері грюкають перед носом) і, нарешті, наслідуючи свого батька — хоч у трохи інший спосіб, бо той кинувся із сорок другого поверху, як орел, тільки без шуму пір'я, що супроводить вільне падіння орла — ступив на колію, під поїзд «Оро-ра — Елджін», маючи в кишенях пальта нерозпродані, не потрібні нікому збивачки для яєчних білків, скомбіновані з соковижималками. Дозвольте тільки продемонструвати вам, мадам. Ви вставляєте цю штучку сюди й прикручуєте її оцим гвинтиком. А тепер дивіться. Мені воно не потрібне. Ну, чом би вам не випробувати. Кажу вам — мені не треба. Ідіть собі.

Отож він вийшов на вулицю, і та вулиця — голі дерева, безживні подвір'я, стандартні будиночки, де ніхто нічого не хотів купувати — вивела його просто на залізничну колію, якою наближався поїзд «Орора — Елджін»,

Були такі, що обирали падіння з вікна свого помешкання чи контори; і такі, що робили це тихо, запустивши двигун машини в зачиненому гаражі; і такі, що, цілком у дусі національної традиції, обирали кольт або сміт-і-вессон, ці досконалі знаряддя, що кладуть край безсонню, розвіюють муки сумління, лікують рак, рятують від банкротства і пробивають вихід із найбезвихіднішого становища — варто лише натиснути пальцем; ці чудові американські вироби, такі легкі у вжитку, такі надійні, так добре пристосовані до того, щоб покласти край американському' рожевому сну, коли він стає кошмаром, і єдина незручність " яких полягає в тому, що після їх застосування родичам доводиться прибирати й чистити.

Люди, яких він розорив, ішли з життя в такі-от різні способи, але його це не обходило. Хтось же мусить програвати, а тривожаться тільки слабаки.