Повна академічна збірка творів

Отже, Сковорода послуговувався різними мовними версіями Святого Письма (згадаймо, як на початку діалогу «Пря бѣсу со Варсавою» він подає вірш 14: 24 із Книги Притч Соломонових по-слов'янському, по-грецькому та по-латинському, причому тільки слов'янська версія збігається з канонічним перекладом, тимчасом як грецька та латинська версії відбігають від текстів Септуагінти й Вульгати), але найбільше важить для нього, звісно ж, слов'янська Біблія. "Символічний світ" Сковороди - це передусім Єлизаветинська Біблія. Саме її філософ перетворює на основну форму осягнення реальності, коли зважити на те, що біблійна герменевтика була для Сковороди не чим іншим, як онтологією. Отже, ряснота й характер біблійних цитат, парафраз, алюзій та ремінісценцій прямо залежать від мови, якою користується письменник.

Не меншою мірою вони залежать також від жанру твору та його проблематики. Цілком природно, що дуже мало біблійних матерій мають сковородинські переклади грецьких та римських класиків, а також неолатинських авторів, хоч неабияка вільність його перекладацької манери робила можливими й ті чи ті біблійні вкраплення. Ціла низка оригінальних поезій Сковороди або взагалі не містить біблійних матерій, або містить їх обмаль. Не надто рясно цих матерій і в циклі «Басни Харько-вскія» та в катехитичному трактаті «Начальная дверь...». Куди більше, але все-таки відносно небагато біблійних матерій є в деяких сократівських діалогах, зокрема в діалозі «Разговор пяти путников о истинном гцастіи в жизни», а також у притчах «Благодарный Еродій» та «Убогій Жайворонок». Тим часом діалоги «Наркісс», «Ас-хань», «Кольцо» мають дуже багато біблійних цитат, парафраз, алюзій і ремінісцен-цій - відповідно, 410, 1065 та 894. Так само багато їх і в тих творах, які спеціально присвячені мистецтву тлумачення Святого Письма: «Жена Лотова» (519), «Silenus Alcibiadis» (312), «Потоп зміин» (562). А чи не найбільша питома вага цих матерій у невеличких за обсягом трактатах «Убуждшеся...» й «Да лобжет...».