Українець і Москвин: дві протилежності

Отже, маєте віз і перевіз. Г. Квітка (1788–1843) — дрібний дідич і монах, який прославляв і боровся ЗА пролетаріят (селянський), є реакціонер і ворог народу, але А. Пушкін (1799–1837), камергер його імператорської величности, який ґлорифікував гнобителів пролетаріяту — царів, цей є вже революціонер і народник. Ані оком не моргнувши! Та щоб було ясно дурним хахлам, у чому саме полягає реакціонерство, то пишуть ясніш ясного «з їх МОВОЮ». А щоб було ще ясніше, то уточнюють; «та йому подібних», с. т. подібних і МОВОЮ. Іншими словами, хто пише українською мовою, той реакціонер, назадник, ворог прогресу, а святим обов’язком кожного прогресиста є нищити назадників і назадництво. Понад 15 мільйонів тих назадників–реакціонерів знищили.

Москвини мають не злу історичну пам’ять. Відродивши догму свого монаха Філофея з 1524 року «Масква — III Рім» в новій одежині III «Інтернаціоналу», москвини пригадали і другу догму з 1689 року свого патріярха Іокіма «Кагда будєт многа язикоф, то пайдьот смута на зємлє» (лист його до архим. Київської Лаври з 24.V.1689, яким він забороняв Лаврі друкувати книжки українською мовою). Ну, якщо «пайдьот смута на зємлє» (с. т. в московській імперії), то з того логічний висновок — нищити немосковські «язики». Це москвини і почали робити відразу ж по нашій поразці в Переяславі в 1654 році. По 1917 році московська демократія почала була занадто енергійно продовжувати старе московське буржуазне нищення. Напр., у Києві в лютому 1918 року за один лише тиждень вистріляли кілька тисяч українців лише за те, що мали прізвище на –енко. Тоді москвини подерли сотки портретів Т. Шевченка та його «Кобзарів». Україна відповіла зброєю: полетіли з плечей тисячі московських голів та їхніх вірних союзників — жидів. Заносилося на недобре для москвинів, і В. Лєнін пригадав заповіт своєї цариці Єкатєріни II про те, що нищити все українське нараз є для москвинів небезпечно. І він негайно дав своїм «рєбятам» наказ «асадіть шаг назад», щоб потім можна було зробити «два шаґа вперьод», пояснюючи, що «сілаю украінцеф нє вазмьом, а толька разозлім» (В. Лєнін. «Статьі і рєчі об Украінє»). А для того «шаґа назад» він видумав формулу «соціялістичний (с. т. московський) зміст в українській формі».