ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
и) примушування чоловіком-охоронцем жінку-ув’язнену до сексу; і) використовування військових собак (без намордників) для залякування в’язнів, щонайменше зафіксовано один випадок укусу ув’язненого, що призвело до серйозних травм;
ї) фотографування мертвих іракських ув'язнених.
«Ці дані підтверджуються письмовими зізнаннями деяких підозрюваних осіб, письмовими свідченнями ув’язнених і свідків», — підсумовує гене рал Таґуба[397].
КІЛЬКА ЗАСТЕРЕЖНИХ ПРИМІТОК
Здавалося б, що такого переліку військових порушень і злочинів досить, щоб завершити справу обвинуваченням. Проте в тому самому звіті генерал Таґуба доходить висновку, що ці військові поліцейські вчинили деякі із зловживань під тиском вищих за рангом. Він стверджує, що представники військової розвідки і слідчі інших служб США вимагали від наглядачів створити сприятливі для допитів психічні та фізичні умови.
Звіт із розслідування генерал-майора Джорджа Фея йде ще далі, звинувачуючи військову розвідку в тому, що впродовж семи місяців «персонал військової розвідки приховано вимагав, заохочував і, підтримував, чи підбурював персонал військової поліції [резервістів-охоронців нічної зміни] знущатися над затриманими, та/або брати участь у знущаннях над затриманими, та/або порушувати встановлені законом процедури проведення допитів»[398]. Ми ще розглянемо звіти обох генералів у наступному розділі, який фокусується на проблемах системи і співучасті командування.
НІЧ 25 ЖОВТНЯ 2003 РОКУ
Десь опівночі в блоці 1А трьох іракських ув’язнених витягли з камер, наказали голими повзати по підлозі, скували разом, і примусили імітувати статевий акт. На одній зі світлин зображено це скупчення в’язнів в оточенні семи військових, що дивляться на них зверху вниз. Головними тут були слідчий Рамон Кролл і фахівець військової розвідки Армій Круз. Серед тих, кого ідентифікували як пасивних спостерігачів, був військовий поліцейський Кен Дейвис. Він подивився на все, що відбувається, і просто пішов геть (йому завжди буде соромно, що він одразу не втрутився). Іншим спостерігачем був резервіст військової розвідки Ізраїль Рівера, який описав це як інцидент із «Володаря мух». Він також не втрутився, але наступного дня Рівера доніс на Круза і Кролла. Унаслідок чого їх віддали під трибунал. Круз отримав вісім місяців ув’язнення, а Кролл — 10. Батько Круза був першим кубинцем, випускником Військової академії у Вест-Пойнті. Ґренер також брав участь у цьому інциденті, але його не визнали кривдником.
Цей конкретний випадок зловживань викликали чутки, що ці в’язні зґвалтували хлопця в камері, за що тепер мали поплатитися. Фредерік зазначав, що він теж був засмучений цим інцидентом, позаяк вже скаржився начальству, що такі випадки неминучі, доки неповнолітніх не відокремлять від дорослих. Іронія в тому, що подальше військове розслідування завірило, що чутка була помилковою, або принаймні саме ці троє в'язнів не брали участі ні в якому зґвалтуванні.
Документальний фільм про цю подію як приклад знущань на нічній зміні показали у програмі канадських новин Fifth Estate 16 листопада 2005. Повна версія з показами свідків і детальним з’ясуванням ситуації доступна на їхньому сайті[399].
ЧИННИК ҐРЕНЕРА
Капрал резерву Чарлз Ґренер відігравав таку саму роль в Абу-Ґрейб, що й наглядач «Джон Уейн» у Стенфордському в’язничному експерименті. Обидва прискорювали ці події. «Джон Уейн» вийшов далеко за межі наданої йому ролі, проводячи «свої маленькі експерименти». Капрал Ґренер надміру перевершив свої повноваження, знущаючись із затриманих як фізично, так і психічно. Важливо, що обидва були харизматичними персонажами, випромінювали впевненість і цілеспрямованість, на противагу відчуттю безнадії, яке огорнуло було більшість їхніх колег. Хоча штаб-сержант Фредерік був керівником, реальну владу в блоці 1А мав Ґренер, навіть у присутності Чіпа. Видається, що оригінальна ідея фотографування належала йому, і багато світлин було зроблено його апаратом.
Ґренер, резервіст морської піхоти, без інцидентів прослужив наглядачем під час війни в Перській затоці. Під час операції «Буря в пустелі» близько шести тижнів працював у найбільшому таборі для військовополонених, знову без інцидентів. «Він був одним із тих хлопців, хто підтримував у нас дух» — згадує один із працівників. Інший колега описує Ґренера, як «кумедного хлопця, товариського і швидкого на жарти», додаючи «з побаченого мною у нього не було недоброзичливих сторін». Проте, за словами іншого члена підрозділу, конфлікту між деякими військовими, зокрема Тренером, й іракськими військовополоненими вдалося уникнути лише завдяки суворій дисципліні й контролю, накинутими польовим командиром.
397
Доповідь генерала Таґуби перед Конгресом 11 травня 2004 року.
398
В наступному розділі ми більше розкажемо про доповідь генерал-майора Джорджа Фея, співавтором якого є генерал-лейтенант Джонс. Частина їхньої доповіді представлена в: S. Strasser, ed.. The Abu Ghraib Investigations: The Official Reports of the Independent Panel and the Pentagon on the Shocking Prisoner Abuse in Iraq, New York: Public Affairs, 2004). Повний текст рапорту доступний: http://news.findlaw.com/hdocs/docs/dod/fay82504rpt.pdf.
399
Fifth Estate, «А Few Bad Apples: The Night of October 25, 2003,» Canadian Broadcast Company Television News, 16 листопада, 2005, доступ: http://web.archive.org/web/20070210234335/http://www.cbc.ca/fifth/badapples/resource.html