Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Социально-философская фантастика » Чужинець на чужій землі
Чужинець на чужій землі - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чужинець на чужій землі

Электронная книга - «Чужинець на чужій землі». Краткое содержание книги:

Історія «космічного Мауглі», вихованого в культурі, настільки далекій від земної, що наша філософія, мораль і релігія здаються абсурдними. Як зустріне Земля нового месію, який повернеться з Марса найбагатшою людиною, ще й наділеною здібностями до телекінезу? Закрита лікарня, добровільне ув'язнення в маєтку філософа, патрульованому військовими, мандрівний цирк... Два світи зустрінуться, щоб неодноразово викликати сміх у читача. Проте Майк знає: сміх у землян — це ознака болю...
1 ... 211 212 213 214 215 216 217 218 219 ... 268
Перейти на страницу:

Окрім Патриції, чию поведінку він оцінював з урахуванням припущення, що у татуйованої леді можуть бути досить-таки дивні уявлення про одяг, Бен мав й інші підтвердження своєї версії. Коли вони заходили до вітальні, то пройшли повз чоловіка, що йшов в інший бік, до ванних та «маленьких гніздечок», — і на ньому було ще менше, ніж на Патті зі змією та безліччю малюнків. Він привітався з ними фразою «Ти є Бог» і пішов далі, — ймовірно, так само звичний до оголеності, як і Патриція. Але, нагадав собі Бен, цей брат, здається, не був здивований й тим, що сам Бен залишався вдягненим.

У вітальні було ще дещо: тіло, яке лежало долілиць на дивані в іншому боці кімнати. Це була жінка. І, як здалося Бену, — хоча він і не хотів витріщатися — вона теж була гола.

Бен Кекстон вважав себе витонченою людиною в таких справах. Плавання без купального костюму було для нього простим і зрозумілим. Він знав, що безліч родин дуже буденно ставляться до оголеності у власному домі, — і це були дуже різні родини. Хоча його самого й не виховували у таких традиціях. Він навіть одного разу дозволив дівчині запросити себе на нудистський пляж — і це не надто його стурбувало, особливо коли минули перші п'яти хвилин чи щось близько того. Він просто подумав — навіщо докладати таких зусиль заради сумнівного задоволення наткнутися на отруйну рослину, подряпатися і обгоріти на сонці? Саме через все це він потім і пролежав у ліжку весь день.

Проте зараз Бен зрозумів, що вагається, — нерішучий, нездатний обрати між звичайною пристойністю та бажанням зняти свій умовний фіговий листочок... Тим більше залишалась вірогідною можливість того (а так і станеться, думав він), що, коли він роздягнеться, туди тут же увійдуть одягнені незнайомці, які так і не знімуть свого вбрання, — і саме він почуватиметься неймовірним дурнем! Прокляття, він може навіть почервоніти!

— Що зробив би ти, Джубале? — вимагав відповіді Бен.

Брови Гаршоу поповзли вгору:

— Бене, ти очікуєш відповіді щодо того, що я здивувався б? Я бачив людське тіло як лікар — й не тільки — впродовж більше ніж половини століття. Воно часто милує око, інколи наганяє тугу, — і ніколи не є чимось особливим. Цінність мають лише окремі місця — та й то завдяки суб'єктивній точці зору споглядача. Я ґрокаю, що Майк дотримується у своїй родині нудистських традицій. Чи схвалюю я це? Чи маю плакати? Ні те, ні інше. Мені до цього немає жодного діла.

— Прокляття, Джубале, тобі легко сидіти тут та прикидатися олімпійцем — перед тобою не стояв такий вибір. Я ніколи не бачив тебе без штанів поряд з гостями.

— Так само, як і я тебе. «Інші часи, інші традиції». Проте я ґрокаю, що тобою не керувала б скромність. Ти страждав від нездорового страху осоромитися — відома фобія, з довгою псевдогрецькою назвою, якою я не буду тебе обтяжувати.

— Маячня! Я просто не був впевнений, що це ввічливо.

— Маячня, — говорите ви, сер; але вам вже було відомо, що це було б ввічливо... Проте ви боялися, що можете виглядати по-дурному, — чи, можливо, остерігалися потрапити у пастку набутих рефлексів ввічливості. Але, здається, я ґрокаю, що в Майка була причина започаткувати такий родинний звичай. У нього завжди для всього є причини — попри те що деякі з них видаються мені дивними.

— О так. У нього є причини. Джилл мені розповіла.

Бен стояв у фойє, спиною до вітальні, і тримав руки на резинці трусів, кажучи собі — не дуже рішуче — зняти їх, коли чиїсь руки міцно обійняли його ззаду за талію.

— Бене, любий! Як же чудово, що ти тут!

Він озирнувся, потім обійняв Джилл і ненаситно поцілував її. Він був дуже радий, що не роздягся повністю. Вона вже не була «Матір'ю Євою»: зараз Джилл вбралась в одну з тих довгих широких мантій жриць. Тим не менше він з радістю усвідомив, що тримає в обіймах живу, теплу дівчину, яка ледь вигиналася; її священне вбрання було не більшою перепоною, ніж тонка нічна сорочка, в той час як кінетичні і тактильні відчуття підказали йому, що під ними справжня Джилл.

— Оце так! — сказала вона, перериваючи поцілунок. — Я сумувала за тобою, старий ти негіднику. Ти є Бог.

— Ти є Бог, — визнав він. — Джилл, ти прекрасніша, ніж будь-коли.

— Так, — погодилася вона. — Це для тебе. Та ти навіть не уявляєш, як же мене схвилювало те, що ми зустрілися поглядами на виставі.

— «Виставі»?

— Джилл хотіла сказати, — вставила Патриція, — на закінченні служби, де вона була Всесвітньою Матір'ю, Mater Deum Magna. Дітлахи, я мушу поспішати.

1 ... 211 212 213 214 215 216 217 218 219 ... 268
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)