Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Социально-философская фантастика » Чужинець на чужій землі
Чужинець на чужій землі - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чужинець на чужій землі

Электронная книга - «Чужинець на чужій землі». Краткое содержание книги:

Історія «космічного Мауглі», вихованого в культурі, настільки далекій від земної, що наша філософія, мораль і релігія здаються абсурдними. Як зустріне Земля нового месію, який повернеться з Марса найбагатшою людиною, ще й наділеною здібностями до телекінезу? Закрита лікарня, добровільне ув'язнення в маєтку філософа, патрульованому військовими, мандрівний цирк... Два світи зустрінуться, щоб неодноразово викликати сміх у читача. Проте Майк знає: сміх у землян — це ознака болю...
1 ... 208 209 210 211 212 213 214 215 216 ... 268
Перейти на страницу:

Джубал видав шум, схожий на каркання.

— Це воно?

— Що? Гадаю, що так, — з урахуванням твого жахливого високого акценту. Джубале... ти попався на гачок? Чи просто знущаєшся?

— Ні. Стінкі навчив мене, і він каже, що це — найчорніша єресь. З його точки зору, я маю на увазі. Це марсіанське слово Майк перекладає як «Ти є Бог». Проте наш брат Махмуд говорить, що це навіть і близько не передає його справжнього значення. Це всесвітнє проголошення власного самоусвідомлення... Чи «визнання гріхів» з цілковитою відсутністю розкаяння... Та з десяток інших, апріорі неперекладених значень. За словами Стінкі, справа не тільки в тому, що їх не можна перекласти, — але й в тому, що ми насправді не розуміємо їх марсіанською, за винятком того, що це — погане слово. І найгірша з можливих думок, значно ближча до виклику Сатани, ніж до благословення від великодушного Бога. Це все, що там було? Лише купка фанатиків, які викрикували марсіанською один до одного?

Гм... Джубале, вони не кричали — і це не виглядало фанатично. Інколи вони майже шепотіли, і у кімнаті западала мертва тиша. Потім все звучало ледь голосніше — але не дуже. Вони бурмотіли щось на кшталт вірша, схожого на кантату, — так, наче повторювали його безліч разів... І все одно не було враження, ніби це була репетиція; відчуття інше; здавалося, що всі вони — це одна людина, яка бурмоче собі під ніс те, що відчуває у той момент. Джубале, ти бачив, як це робили фостеріти...

— Шкода визнавати — бачив, і навіть більше, ніж хотілося.

— Що ж, у цьому не було навіть натяку на божевілля. Все було легко й тихо, наче вони засинали. Правильне напруження, яке поступово наростало, але... Джубале, ти коли-небудь був на спіритичному сеансі?

— Так. Я спробував усе, що міг, Бене.

— Тоді тобі відоме те напруження, що може виникнути, коли ніхто не рухається й не промовляє ані слова. Це було більше схоже на спіритичний сеанс, аніж на галасливе відродження — ну, або на найспокійнішу церковну службу. Проте служба не була спокійною: у ній приховувалася жахлива сила.

— Сюди підійде слово «аполлонічна».

— Що?

— Як противага «діонісійському». Мушу сказати, обидва визначення — радше прокрустові. Люди мають схильність спрощувати «аполлонічне» до «тихого», «спокійного» та «прохолодного». Проте «аполлонічне» та «діонісійське» — де дві сторони однієї монети. Монахиня на колінах у своїй келії, зберігаючи ідеальний спокій та розслаблене обличчя, може бути у значно божевільнішому релігійному екстазі, ніж будь-яка жриця Пана чи Пріапа, яка святкує весняне рівнодення. Екстаз у голові, а не у діях, — Джубал фиркнув. — Ще одна поширена помилка — ототожнювати «аполлонічне» з «добрим» — лише тому, що всі наші найсмиренніші секти радше аполлонічні у своїх ритуалах та заповідях. Це — не більше, ніж місцеве упередження. Продовжуй.

— Що ж... люди були такі тихі, мов монахині під час служби. Вони не просто сиділи, дозволивши Майку себе розважати. Вони повільно проходжувалися, мінялися кріслами і, без сумніву, обіймалися; переконаний, що лише обіймалися,— проте освітлення було дуже погане, тому було важко розібрати щось на відстані більшій від одного ряду. Одна дівчина почала йти в наш бік, щоб приєднатися до нас, проте Пат подала їй знак піти... тож вона просто поцілувала нас і відійшла, — Бен посміхнувся. — Поцілувала досить добре, — хоча й не фліртувала. Лише на мені не було мантії, тому я впадав в очі, мов пробіл у тексті. Проте вона не звернула на це увагу.

Вся служба була дуже буденною. А зараз здається узгодженою, мов рухи тіла балерини. Майк продовжував працювати: інколи стояв перед ними усіма, часом проходжувався серед інших, одного разу торкнувся мого плеча і поцілував Патті — без поспіху, але швидко. Зі мною він не говорив. Повернувся до того місця, де й стояв, а потім, здається, підвів їх до якогось пристрою, схожого на магічне дзеркало, — чи, можливо, на величезний стереобак; Майк використовував його для «чудес». От тільки на цьому рівні він жодного разу не використав цього слова, щонайменше англійською. Джубале, кожна церква обіцяє дива. Проте вони завжди або трапилися вчора, або трапляться завтра, і ніколи — сьогодні.

— Є виняток, — знову перебив Джубал. — Деякі з них подаються як буденність, і прикладів безліч: християнська наука та римо-католики.

1 ... 208 209 210 211 212 213 214 215 216 ... 268
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)