Твори в 4-х томах. Том 2

В кокпіті було ще троє чоловіків. Один, мертвий, лежав на спині під штурвальним сидінням, на якому його застала смерть. Скоцюрблений труп другого лежав, привалившись до шпігату, під заднім стояком рубки. Третій, ще живий, але давно знемо-жений маренням, лежав на боці, підклавши під голову руку.

Під настил кокпіта натекло повно бензину, і він хлюпав щоразу, як човен перевалювався з борту на борт. Цьому чоловікові, Гаррі Моргану, марилося, що то хлюпоче у нього в животі, і йому здавалося, що живіт у нього як велике озеро, в якому хвилі плещуться водночас об два береги. Відчуття це виникало тому, що він лежав тепер, підігнувши ноги й відкинувши назад голову. Вода в тому озері — в його животі — була страшенно холодна; така холодна, що, коли він занурився в неї коло берега, в нього заклякло тіло, і тепер йому було нестерпно холодно, і в роті був присмак бензину, неначе він щойно посмоктав гумовий шланг, щоб спорожнити паливний бак. Він знав, що ніяких баків не спорожняв, а проте відчував холод гумового шланга, що немов заповз йому в рот і тепер згорнувся, холодний, довгий і важкий, у нього всередині. За кожним його віддихом шланг скручувався все холоднішими й твердішими витками в його нутрощах, і Гаррі вже здавалося, що то під хлюпіт

Озера заповзає в нього велика слизька змія. Він боявся її, та хоч вона була в ньому, він знав, що вона водночас і десь дуже далеко, а по-справжньому дошкуляв йому тепер тільки холод.

Холод проймав його наскрізь, болючий холод, відчуття якого не притуплялось, і він лежав тепер нерухомо, прислухаючись до цього відчуття. Перед тим якийсь час йому здавалося: якби можна було прикрити себе самим собою, то він зігрівся б, як під ковдрою, а потім ненадовго йому здалося, що він і справді лежить прикритий і зігрівається. Але то було тепло від крововиливу, що почався, коли він підтяг коліна, і, відчувши, як воно зникає, він зрозумів, що неможливо прикрити себе самим собою, що цього холоду не позбутися й лишається тільки терпіти його. І він лежав і всім єством своїм опирався смерті ще довго після того, як втратив здатність мислити. Дрейфуючий човен повернувся на хвилях, Гаррі лежав уже в затінку, і йому робилося дедалі холодніше.