Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
Перебуваючи на еміграції, генерал Головін з’ясував багато цікавих речей.
У даній розвідці наведемо лише декілька марудних, але критично необхідних для розуміння цифр.
Люди. Станом на 1 жовтня 1917 р. до лав Збройних сил Російської держави було мобілізовано 15 378 000 осіб, з яких:
— молодше 20 років — 2 500 000 (16%),
— 20—29 років — 7 600 000 (49%),
— 30—39 років — 4 600 000 (30%),
— 40 років і старші — 800 000 (5%).
При цьому з території шести південно-західних губерній, по яких наведено дані, до війська забрали:
— Волинська — 12,1% до всього населення (або 24,1% до числа всіх чоловіків),
— Катеринославська — відповідно 8,4% (17,7%),
— Київська — 12,2% (24,7%),
— Полтавська — 12% (23,8%),
— Харківська — 11,7% (23%),
— Чернігівська — 12,4% (24,7%).
З числа мобілізованих від 1 серпня 1914 р. по лютий 1917 р. дезертирувало більше 195 000 осіб, а після лютого 1917 р. — ще 170 000 осіб. У сумі це дає 365 000 здорових мужчин, для яких повернення до старих порядків означало якщо не розстріл, то, як мінімум, багаторічну каторгу.
Висловимо обережне припущення: саме ці особи, які, як ніхто інший, були зацікавлені у знищенні правової держави, і сформували ударні загони «революції» — чи то більшовицької інтернаціональної, чи то «української» націонал-соціалістичної.
Генерал Головін навів такі цифри: втрати російської армії вбитими склали 511 068 осіб, померлими — 35 185, пораненими — 2 830 262, безвісти зниклих було 1 963 278. Загалом — 5 339 793.
Підрахунки, наведені у виданні «Россия в мировой войне 1914—1918 гг. (М., 1925 р.), зроблені відділом військової статистики ЦСУ, відрізняються від вищенаведених:
— убитих — 626 440,
— померлих від ран — 17 174,
— поранених — 2 754 202,
— безвісти зниклих та полонених — 3 638 271 особа.
Загалом — 7 036 087.
Ще один підрахунок, зроблений Генеральним штабом Російської імператорської армії, дав:
— вбитими — 312 768,
— померлих від ран — 4 967,
— поранених — 1 537 844,
— безвісти зниклих — 503 599, полонених — 1 043 299.
Загалом — 3 402 495 осіб.
Ще декілька нудних цифр. Дані одноденного перепису, проведеного за 20 квітня 1917 р., зафіксували в лавах російської армії 9 050 924 особи, в т. ч. допоміжного персоналу — 2 200 000.
Станом на 1 листопада 1917 р. було:
— мобілізовано до лав Збройних сил — 15,5 млн,
— в Діючій армії — 5,9 млн,
— вбитих — 1,3 млн,
— тих, що законно не повернулися, поранених та хворих — 2,15 млн,
— полонених — 2,417 млн,
— зареєстрованих дезертирів — 365 тис.,
— звільнених з військової служби — 350 тис.,
— в запасних частинах внутрішніх округів — 1,1 млн,
— в установах військового міністерства — 400 тис.[190].
Озброєння. Станом на 1 серпня 1914 р. армія мала в своєму розпорядженні 4 млн 652 тис. гвинтівок, вироблено після початку війни — 3 млн 579 тис., захоплено у ворога — близько 700 тис., закуплено за кордоном — 2 млн 434 тис., загалом — 11 млн 365 тис.
Кулеметів на 1 серпня 1914 р. було на озброєнні 4152, виготовлено під час війни — 27 476, закуплено за кордоном — 42 318, захоплено у ворога — близько 2000, загалом — 75 946.
Патронів вироблено за роки війни 2 446 000 000.
Гармати: 3-дюймові — 12 715, польові гаубиці 4,5 дюйма — 1694, гаубиці 6-дюймові — 231, дальнобійні гармати — 224, важка артилерія — 147 одиниць[191].
Офіцерський корпус. Неспростовані до сьогодні дані, показують: станом на 1 березня 1917 р. в російській Діючій армії нараховувалося за списками 190 623 офіцери (в т. ч. в строю та відпустках 128 206, а станом на 25 жовтня — 157 884, в т. ч. 127 508 — у стройових частинах. По фронтах вони розподілялися так:
Північний фронт — 32 216 (станом на 25 жовтня — 27 390),
Західний — 39 104 (станом на 25 жовтня — 28 206),
Південно-Західний — 63 293 (станом на 25 жовтня — 43 207),
Румунський — 43 114 (станом на 25 жовтня — 42 116),
Кавказький — 12 896 (станом на 25 жовтня — 15 837).
У підпорядкуванні начальника сухопутних військ Чорноморського флоту — 1017 (станом на 25 жовтня 1917 р.)[192].
Побіжний погляд на ці цифри засвідчує явну аномалію: якщо за 8 місяців 1917 р. зі строю у Діючій армії вибуло аж 698 офіцерів, то втрати їх за той самий період на Південно-Західному фронті склали 20 086 осіб, на Західному — 10 898!
Висновок автора
Пояснення цьому феномену, сподіваємося, колись буде знайдено. Наразі висловимо дуже обережне припущення: значна частина цих офіцерів самовільно залишила фронт задля особистої участі в «революційних» подіях, частина самовільно розійшлася по домівках, незначна кількість загинула під час бойових дій, якась кількість загинула від рук розперезаної солдатні.