Грушевський, Скоропадський, Петлюра

— «Статут губернських та повітових земельних комісій», на які покладалися «обов’язки в обсягу землеустройства», «обов’язки по завідуванню поземельним устройством сільських обивателів», обов’язки щодо «права купівлі та продажу землі», «тимчасове управління сільськими маєтками та інші міри по допомозі успіхові сільського господарства», а також право «тимчасового управління земельним майном... через здачу маєтків в оренду, чи господарчим засобом... як на прохання їх власників», так і у випадку фізичної відсутності останніх;

— «Закон про утворення тимчасових земельно-ліквідаційних комісій», на які було покладено обов’язки по розгляду скарг «власників, володарів та орендарів землі та промислових підприємств, які знаходяться поза містами та містечками», права яких були порушені «земельними комітетами, робітничими радами, військовими та селянськими депутатами, військово-революційними комітетами і їм подібними організаціями та інституціями, що виникли після 1 березня 1917 р.»[202].

22 липня «антинародний» режим відмовився від формування «дружин для сільськогосподарських робіт із безробітних». 11 листопада схвалив проект аграрного міністерства про створення Особливої наради із земельної реформи. 22 листопада — ухвалив її персональний склад; і це, підкреслюємо, за три тижні до формального зречення гетьмана та уряду від влади!

29 жовтня Скоропадський звернувся «до громадян України» з поясненням логіки своїх дій в аграрній сфері. Означивши головну мету реформи: «постачання через продаж землі малоземельним селянам і козакам України й утворення дрібних, але економічно міцних, селянських і козацьких господарств на Україні», заявив наступне: «підготовчі роботи наближаються до кінця, і через це Ми находимо тепер можливим почати здійснення земельної реформи; але для того, щоб питання такої першорядної ваги було вирішено найбільш згідно з потребами людності, Ми вважаємо потрібним запросити до вироблення головних основ земельної реформи й тих законодавчих заходів, котрі повинні бути й доповненням і розвитком, представників всіх клас людності, заінтересованих у цих справах. Ми порішили, — повідомляв голова держави, — з цією метою скликати особливу нараду, в котрій Ми особисто будемо головувати.