Українець і Москвин: дві протилежності

Гірше, як нічого! Принесли ЧУЖИЙ світогляд, який ЗАПЕРЕЧУВАВ український. Ще гірше! Принесли світогляд, який заперечував предвічні, встановлені Творцем закони всього і всякого життя, в тому числі і людського. Світогляд протиприродній. А все, що є протиприродне, є не лише нежиттєздатне, але й фатальне для людини, суспільства і нації. Лише та будова стоїть непохитно і витримає всі буревії, яка стоїть на твердій, непохитній основі. Лише та держава витримає всі політичні буревії, яка стоїть на непохитній основі — духовості ВЛАСНОЇ нації.

Подекуди таким прикладом є Московщина. (Подекуди тому, що в історії Московщини позамосковські сили відіграли значно більшу історичну роль, ніж самі чисто московські). Московська провідна верства — дворянська, інтелігентська і пролетарська — всю свою внутрішню і зовнішню політику сперла на духовості свого московського народу. Народу, якого найвищим ідеалом є не працювати, а нажертися, впитися, нищити все — просто для розваги. Це все і бачимо в історії Московщини від X до XX ст. включно; у всій її внутрішній і зовнішній політиці. Тому–то (крім позамосковських причин) маленьке, дике Суздальське князівство виросло на СССР, що займає вже більш як одну п’яту суходолу нашої планети. Ось що значить спертися на духовість власного народу.

Чи не занадто ідеалізуємо український народ, українську націю? Ні! В цій книжці ми ввесь час говоримо про ВРОДЖЕНІ, передавані з покоління в покоління протягом щонайменш 5000 років властивості української нації. Безперечно, наш народ (особливо інтелігенція) має чимало злих, паскудних прикмет. Але всі вони НАБУТІ — зроджені і виплекані обставинами 200–літнього поневолення дикими москвинами чи підлими поляками. Закони ж генетики нам ясно кажуть, що із зникненням обставин, що породили якусь прикмету, зникає (з часом) і сама та набута прикмета (пес дичавіє, відірваний від людей).