Перспективи Української Революції
- Автор: Бандера Степан
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Видавнича фірма «Відродження»
- ISBN: 966-538-059-1
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Перспективи Української Революції». Краткое содержание книги:
Кремль завжди намагається приховати перед світом правду і всякі відомості про систему концтаборів і каторжної праці, як з політичного, так і з господарського боку. Тож було б даремним шукати в будь-яких офіційних большевицьких документах прямого віддзеркалення розмірів і значення цієї системи в большевицькій політиці й економіці. Одначе деколи і в офіційних большевицьких даних трапляється хоч посереднє, але наглядне відбиття економічного ефекту цієї системи. Так було й на XX з'їзді КПСС.
На тому з'їзді багато говорилося про розбудову совєтського господарства на Сибірі, у далеких східніх областях. В резолюціях є, м. ін., такі постанови:
«Дальший розвиток продуктивних сил країни настійно вимагає залучення нових джерел сировини, палива, електроенергії і, насамперед мобілізації величезних природніх ресурсів східніх районів країни. Протягом найближчих 10–15 років у східніх районах мають бути створені найбільша база країни для видобування вугілля і виробництва електроенергії, третя потужна металурґійна база з виробництвом 15–20 мільйонів тонн чавуну на рік, а також нові машинобудівні центри».
В цій резолюції говориться тільки про господарські цілі форсування індустріялізації на тих малозалюднених і позбавлених відповідної комунікаційної мережі просторах. Але ж загально відомо, що за такими плянами пересунення головної ваги індустрій-ного потенціялу СССР щораз глибше на схід стоять передусім мілітарні, а не мирні господарські мотиви. Та в цьому розгляді нас цікавить не так мілітарно-політичний, як інший момент, а саме: на який економічний фактор большевики в головній мірі спирають переведення цих своїх плянів? Відповідь на це питання знаходимо у звітній доповіді Хрущова, хоч він дає її в завиненій формі.
Він каже таке: «Як показує досвід, видобуток вугілля і виробництво електроенергії на Сході економічно ефективніші, ніж в європейській частині СССР. Досить, наприклад сказати, що затрати капіталовкладів на одну тонну приросту видобутку вугілля в п'ятій п'ятирічці у басейнах Східнього Сибіру були в два з половиною рази менші, а в Кузбасі[29] в півтора разів менші, ніж у Донбасі.[30]
В 1960 році намічається видобути в Кузбасі 80 мільйонів тонн вугілля. Ці 80 мільйонів тонн обійдуться державі на 2,4 мільярда карбованців дешевше, ніж така ж кількість вугілля, видобутого в Донбасі. Другий приклад такого ж порядку. На ріці Анґарі будується Братська гідроелектростанція… Вона вироблятиме 22 мільярди кіловат-годин електроенергії за рік, тобто стільки ж, скільки дві найбільші гідроелектростанції європейської частини СССР — Куйбишевська і Сталінградська. Тим часом будівництво Братської ГЕС обійдеться в два рази дешевше, ніж будівництво Куйбишевської і Сталінградської гідроелектростанцій, разом узятих, а собівартість електроенергії, яка вироблятиметься за рік на Братській ГЕС, буде на 200 мільйонів карбованців нижча, ніж на Куйбишевській і Сталінградській гідроелектро-станціях. Ось товариші, наскільки вигідно нам ширше освоювати енерґетичні ресурси Сходу!»
Далі Хрущов генералізує, що впродовж 10 років треба перетворити Сибір у найбільшу базу теж інших галузей індустрії.
Чому ж то будівництво великих індустріяльних споруд на Сибірі, при величезних коштах далекого й важкого транспорту, має обходитися так значно дешевше, ніж в індустріялізованій «європейській частині СССР»? Чому ж промислова продукція різних галузей на слабо загосподарених сибірських теренах має коштувати значно менше?
Хрущов не потребував відповідати на ці питання, бо ж усі учасники з'їзду КПСС знають дуже добре, в чому справа. Але це відоме теж усім іншим, хто поінформований про большевицьку систему невільничої праці. Вистачить порівняти розміщення совєтських концтаборів з територіяльним положенням згаданих нових будівництв і проектів індустріялізації Сибіру, щоб мати цілком однозначну відповідь. Це ж ставка на невільничу працю в'язнів і засланців, яка російській державі і комуністичному режимові обходиться так дуже дешево, принаймні до часу остаточного розрахунку і великої розплати, які ще прийдуть!
29
Кузбас, Кузнецький вугільний басейн в сибірській частині СССР, в якому видобувають головно вугілля і залізну руду, займає Кемеровську область, на схід від Алтайського краю.
30
Донбас, Донецький басейн, Донеччина е основною паливною базою і найважливішим промисловим районом України та всієї Східньої Европи, областю потужної кам'яно-вугільної промисловости і металюрґії, лежить у південно-східній частині України, між середньою і долішньою течією Дінця на півночі й південному сході та Приозівською височиною і Приозівською низиною на півдні; займає простір 23.000 квадратних кілометрів. Донеччина є немилосердно експлуатована Москвою.