Перспективи Української Революції

Машино-тракторні станції мають бути одним з екзекутивних чинників над колгоспами. Щоб зміцнити цю функцію МТС, Хрущов рекомендує приділити їм ще й оперативне керівництво заготівлями в колгоспах. А щоб вони вірніше сповняли свої завдання тиску на колгоспи, Хрущов вимагає перевести їх фінансування на «господарський розрахунок» на кошт колгоспів, замість фінансування за рахунок держави.

В резолюціях XX з'їзду КПСС є постанова, щоб «створити безпосередню матеріяльну зацікавленість керівників районних партійних і радянських органів в результатах господарської діяльности МТС, колгоспів». Тобто всі ці комуністичні галапаси, які пригнічують колгоспників і оплачуються їх коштом, мають бути ще окремо винагороджувані, відповідно до того, скільки потраплять видавити з села для совєтської держави.

Заініційована після XX з'їзду ліквідація решток присадибної землі, яка часто буває головною базою прожитку ожебраченої сім'ї колгоспника, свідчить про те, що Хрущов збирається перевершити навіть Сталіна в антиселянському курсі. Для нього теж колгоспна система е тільки перехідною. Він асе на XX з'їзді КПСС сказав виразно: «Розв'язуючи невідкладні завдання дальшого піднесення сільського господарства, ми повинні приділити особливу увагу розвиткові радгоспів, що являють собою найвищу форму організації соціялістичного сільського господарства». До цієї «найвищої форми соціялістичного сільського господарства» большевики йдуть послідовно. Щоб не було навіть сповидности, що селянин має якесь право бути співгосподарем. Все сільське господарство — власність совєтської держави, всім кермує — наставлений большевиками бюрократичний апарат, а на місці селянина — вже навіть не колгоспний, тільки радгоспний кріпак.

У большевицькій системі особливо важливе місце займає організація концентраційних таборів. Щоправда, основна засада цієї інституції не є винаходом большевиків, тільки належить до традиційних методів московського імперіялізму й тиранії, застосовуваних російським царатом в трохи інших формах. Але большевики допровадили цю методу до небувалої «досконалости» й масовости.

Система концтаборів має сповняти два основні завдання в большевицькій політиці. Поперше — вона служить найбільш масовому знищуванню серед глушини й у темряві, ворогів і противників большевицького режиму та невигідних йому людей. А подруге — вона має витиснути з приречених на загладу жертв всі сили у каторжній праці в користь большевицьких господарських плянів, зокрема таких, які були б неможливо в таких умовах реалізувати нормальними засобами. Таким чином система концентраційних таборів — з одного боку — належить до підставових засобів большевицької національної і внутрішньої політики, політики московського поневолювання інших народів і комуністичної клясової боротьби. З другого боку — ця система стала одним з важливих чинників у большевицькій економічній політиці. Як мотив поодиноких хвиль масових ув'язнень і заслань до концтаборів, переважає то один, то другий з тих двох моментів. Зрештою діяння й наслідки їх обидвох сплітаються в нероздільну цілість, бо як політична, так і економічна система большевизму має однаковий імперіялістично-антинародній характер.