Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
Давня історія України  (в трьох томах).  Том 1: Первісне суспільство - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство

Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:

Видання є першою фундаментальною працею, присвяченою найдавнішому періоду історії України, написаною із залученням найширшого кола археологічних, антропологічних, історичних та етнографічних джерел. У першому томі відтворюються факти та події первісної історії України від появи перших людей на її території до кінця бронзового віку. Окремі розділи дослідження присвячено ранньому та пізньому палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та добі бронзи. У кожному з них аналізуються динаміка історично-культурних змін, темпи суспільного прогресу, досягнення та втрати у сфері виробництва й споживання, суспільний устрій і духовна культура, антропологічний склад населення.
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
1 ... 197 198 199 200 201 202 203 204 205 ... 274
Перейти на страницу:

Отже, висновок лінгвістів щодо появи іраномовного населення у Північному Причорномор’ї не пізніше другої половини II тис. до н. е.[294] підтверджується археологічними матеріалами. Український лінгвіст О. С. Стрижак[295] виділив шар іранських гідронімів, а С. С. Березанська пов’язала його з низкою пам’яток зрубної культури цього регіону. В. І. Абаєв визнав слушність такого зіставлення, вказавши на конкретні іранські гідроніми доскіфського часу в Україні. Лише в басейні Дніпра збереглися такі доскіфські іранські назви річок: Апажа, Апака, Артополот, Асмонь, Амонька, Ворскла, Домоткань, Есмань, Рать, Рашевка, Реть, Реут, Руда, Самоткань, Свала, Сев, Сейм, Сноропод, Сула, Сура, Удай, Удав, Хон. Відносно незначну кількість найдавніших іранських гідронімів у степовій смузі України, найзахідніший серед яких р. Прут, Е. Фасмер пояснює тим, що вони були “змиті” тюркською гідронімією наступних епох. На схід від нашої держави — до Волги і далі на Урал та в Зауралля — простежується доскіфська іранська гідронімія, охоплюючи, таким чином, увесь зрубно-алакульський блок культур[296][297].

У XVI—XV ст. до н. е. культура багатоваликової кераміки в Правобережній Україні та зрубна в Лівобережній еволюціонують у сабатинівську та пізньозрубну культури, які характеризуються наявністю значного відсотка Баликового посуду та близьким, до тотожності, поховальним ритуалом. Можна припускати етнічну близькість вищевказаних культур у межах північноіранської мовної спільності, враховуючи згаданий процес іранізації носіями зрубної культури племен культури багатоваликової кераміки. Обидві культури, сабатинівська та пізньозрубна, включені до так званої спільності культур валикової кераміки, котру пов’язують із найдавнішими іраномовними народами[298].

У XII ст. до н. е. відбувається чергова зміна археологічних культур в Україні. У степовій смузі утверджується білозерська культура, віднесена до пізнього горизонту культур валикової спільності. У IX ст. до н. е. значне скорочення населення у степу, криза осілого скотарсько-землеробського господарства та коливання клімату спричинили перехід до кочового скотарства окремих груп іраномовних племен євразійських степів. Археологічно простежується вторгнення до Північного Причорномор’я нової хвилі іраномовних племен, які разом із місцевим населенням формують культуру історичних кіммерійців.

Історичні події в Україні протягом II тис. до н. е. позначені взаємодією п’яти значних етнічних груп населення, котрі репрезентують індоєвропейську та фіно-угорську мовні спільності. Різноманітні відносини взаємодіючих етносів складають суть історичного процесу бронзової доби, надто збідненого відсутністю писемних джерел.

Головні історичні події II тис. до н. е.

Для висвітлення бронзової доби в Україні велике значення має не лише виявлення головних етнічних груп, які населяли її тоді, а й встановлення конкретної ролі кожної з них та характеру їхньої взаємодії упродовж II тис. до н. е. До того ж тогочасні події слід розглядати у контексті історичних процесів Старого Світу, зокрема у найдавніших державних утвореннях.

Можливість реконструкції історичних подій в Україні протягом II тис. до н. е. зумовлена об’єктивним станом дослідженості її регіонів. За цей час більш-менш одночасно у всіх регіонах відбулися чотири зміни археологічних культур. Цим змінам відповідають чотири карти поширення синхронних культур[299]. Причому століття культурних трансформацій (XXI—XX, XVII—XVI, XIII—XII ст. до н. е.) змінювалися віками стабільності. Важко заперечити думку, що за змінами культурними стояли певні етнічні трансформації.

Карта 11. Культури доби ранньої бронзи.

Катакомбна культурно-історична спільність (І):

1 — Улянівка; 2 — Олександрівка, учгосп “Самарський”; 3 — Соколове; 4 — Хащеве; 5 — Вербки; 6 — Губиниха; 7 — Павлівна; 8 — Пологи; 9 — Терни; 10 — Печеніги; 11 — Бунакове; 12 — Сердюкове; 13, 14 — Мечебелове, Петровське; 15 — Савинці; 16 — Куньє; 17 — Воронцівка; 18 — Куп’янськ; 19 — Піски Радьківські; 20 — Преображение; 21 — Ковалівна; 22 — Сватове; 23 — Новомикільське; 24 — Проказіне; 25 — Петровське; 26 — Нова Астрахань; 27 — Петрівка; 28 — Войтове; 29 — Трьохізбенка; 30 — Велика Комишуваха; 31 — Стратилатовка; Кам’янка; 32 — Мала Комишуваха; 33 — Селимівка, Шпаківка; 34 — Слов’яногорськ; 35 — Миньївський Яр; 36 — Черевків; 37—44 — Слов’янськ, Ступки, Родионівка, Кам’янка, Дронівка, Миколаївка, Переїзна, Покровське; 45—49 — Тополівка, Лисичанськ, Привільне, Горський, Тошківка; 50—61 — Жолобок, Сокольники, Знам'янка, Пришиб, Фрунзе, Зимогір'я, Говоруха, Олександрівськ, Луганськ, Родакове, Кіровськ, Миколаївка; 62 — Стрільцівка; 63 — Новоселівка; 64—65 — Благівка, Астахове; 66 — Провалля; 67 — Мар'їне; 68 — Прирічне, 69 — Ізобільне; 70 — Портове; 71 — 73 — Калініне, Криловка, Степне; 74—78 — Славне, Шалаши, Солдатове, Наташине, Донузлав; 79, 80 — Колоски, Привітне; 81—83 — Оріхівка, Дальнє, Лугове; 84 — Донецьк; 85 — Олександрівка; 86 — Василівка; 87 — Новоселівка; 88 — Орловське; 89 — Приморське; 90 — Маріуполь; 91 — Кременівка; 92 — Октябрське; 93 — Покровське; 94 — Бердянськ; 95 — Новопилипівка; 96 — Терпіння (Аккермень); 97 — Троїцьке; 98 — Виноградне; 99 — Токмак; 100 — Заможне; 101 — Лубни; 102 — Жовнин; 103, 104 — Адамівка, Новогригор’ївка; 105 — Мишурін Ліг; 106—111 — Петриківка, Могилів, Верхня Маївка, Перещепине, Минівка, Підпорожнє; 112, 113 — Стрільча Скеля, Перун; 114, 115 — Виноградний, Дурна Скеля; 116, 117— Вільноуланівка, Вільногрупгівка; 118—123— Нікополь, Внщетарасівка, Хмельницький, Кут, Грушівка, Мар’янське; 124—128 — Золота Балка, Гаврилівна, Леонтіївка, Філатівка; 129—137— Златопіль, Дніпрорудне, Балки, Михайлівна, Орлянка, Велика Білозерна, Гюнівка, Менчикури, Первомаївка; 138—147 — Велика Ільїнка, Тавричанка, Вільна Україна, Костогризове, Семенівка, Роздольне, Новокам’янка, Любимівка, Василівка, Софіївка; 148 — Снігурівка; 149 — Львове; 150 — Антонівка; 151 — Білозерна; 152 — Олешня; 153—159 — Новочорномор’я, Шевченко, Широке, Красне, Чаплінка, Бабенкове, Першокостянтинівка; 160 — Сергіївна; 161 — Новотроїцьке; 162—170 — Цілинне, оз. Старе, Танкове, Рисове, Болотне, Мартинівка, Чкалове, Богачівка, Філатівка; 171 — Чорний Камінь; 172 — Новогорський; 173 — Астаніне; 174 — Леніне; 175, 176 — Кривий Ріг, Афанасьеве; 177—187— Привільне, Пелагеївка, Майорівка, Новорозанівка, Антонівка, Баратівка, Старогорожене, Костянтинівка, Булгакове, Відрадне, Піски; 188 — Касперо-Миколаївка; 189 — Христофорівка; 190 — Петропавлівка; 191 — Новогригор’ївка; 192 — Калинівка; 193 — Нова Одеса; 194 — Новопетрівка; 195 — Покровка; 196 — Ковалівна; 197 — Матвіївна; 198— Жовтневе; 199— Лимани; 200— Лупарєве; 201—204— Іванівна, Чапаївка, Яблуня, Кам’янка; 205 — Одеса; 206 — Монаши; 207 — Нерушай; 208 — Глибоке; 209 — Холмське; 210—216 — Новоселиця; Трапівка, Вишневе, Жовтий Яр, Хаджидер I, III (Ярославка); 217, 218 — Надлиманське, Єфимівна; 219 — Великозименове; 220 — Успенка; 221, 222 — Головковка, Звенигородка. Культури шнурової кераміки (II): підкарпатська культура, верхньодністровська група: 1 — Баличі; 2 — Коропу ж; 3 — Комарно; 4 — Кульчиці; 5 — Залужани; 6 — Ковпець; 7 — Кавське; 8 — Красів; 9 — Серники; 10 — Бовшев; 11 — Лотатники; 12 — Крилос; 13 — Комарів; 14 — Вікторів. Підкарпатська культура, подільська група: 15 — Жуличі; 16 — Ясенівка; 17 — Дусанів; 18 — Висоцьке; 19 — Хотин, 20 — Коритне; 21 — Плужне; 22 — Сивки; 23 — Климівці; 24 — Остап'е; 25 — Хоростків; 26 — Завадинці; 27 — Окняки; 28 — Перед і ванн є; 29 — Кошилівці; 30 — Студениця. Городоцько-здовбицька культура: 31 — Заказника; 32 — Ляховичі; 33 — Гірки; 34 — Острівці; 35 — Молодове; 36 — Завишня; 37 — Іванчиці; 38 — По ловля; 39 — Городок; 40 — Острожець; 41 — Грабовець; 42 — Берестечко; 43 — Липа; 44 — Переділи; 45 — Жорнів; 46 — Моквинський Майдан; 47 — Городок; 48 — Хотин; 49 — Зозів І; 50 — Малий Олексин; 51 — Зозів II; 52 — Великий Олексин; 53 — Старий Мільськ; 54 — Здовбиця; 55 — Стадники; 56 — Кургани; 57 — Петрівка; 58 — Горичів; східнословацька курганна група: 59 — Зняцеве; 60 — Медведівці; 61 — Мукачеве-Мала Гора; 62 — Батрадь Середньодніпровська культура: 63—65 — Новосілки, Шуляки, Шандри; 66 — Долинка (Яцковиця); 67—69 — Івахни, Підвисоцьке, Коритне; 70 — Рижанівка; 71 — Будківка; 72 — Дібровка; 73 — Сухини; 74 — Мокиївка; 75 — Городище; 76 — Пекарі; 77 — Медвин; 78 — Кедина Гора; 79 — Лубни; 80 — Пирятин; 81 — Козинці; 82 — Трахтемирів; 83 — Канів І—V; 84 — Бурти; 85—87 — Гамарня, Яблунівка, Деренковець; 88—90 — Зеленьки, Лип овець, Кагарлик; 91 — Нетеребки; 92 — Гришенці; 93 — Іванковичі; 94 — Гатне; 95 — Забара; 96 — Красне; 97 — Вишгород; 98 — Стасеве; 99 — Моства; 100 — Кийлів; 101, 102 — Бортничі I, II; 103 — Гречаники; 104 — Новосілки; 105 — Чернин; 106 — Пустинка; 107 — Завалівка; 108 — Євминка; 109 — Золотники; 110 — Онисів; 111 — Бахмач; 112 — Річки; 113 — Воливцеве; 114 — Погорілівка; 115 — Мезин; 116 — Куликова Гора; 117—119 Дубина, о-в Березовий, о-в Свердловський, Дзвонкове; 120 — Курилівка; 121 — Мис Очкінський. Культура Ніршег: 1 — Добрань; 2 — Дрпсина; 3 — Мукачеве-Висока Гора; 5 — Бобове.

вернуться

294

Абаев В. И. Указ. соч.

вернуться

295

Стрижак О. С. Назви річок Полтавщини. — К., 1963.

вернуться

296

На с. 98—100 цієї праці подано словник іранських гідронімів у перекладі В. I. Абаева.

вернуться

297

Членова Н. Л. Археологические материалы к вопросу об иранцах доскифской эпохи и индоиранцах // СА. — 1984. — № 1. — С. 88—103.

вернуться

298

Черных Е. Н. Проблема общности культур валиковой керамики в степях Евразии // Бронзовый век степной полосы Урало-Иртышского междуречья. — Челябинск, 1983. — С. 81—99.

вернуться

299

Археология Украинской ССР: В 3 т. — К., 1985. — Т. 1, карти 9—12.

1 ... 197 198 199 200 201 202 203 204 205 ... 274
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)