Вибрані твори

Тепер про побут. Хоч як мене т. т. з «Плугу» не запевняли, що нічого схожого на розпусту, за Гуменною, у нашій комуні немає, але приведена розмова з Чернишовою, її, Чернишовшині, слова про те, що «Середа — це півень до дівчат», що «в комуні не розбереш, хто з ким живе», «кожне перепробувало з десятьма жити», «як кури — де впіймав, там і закотив», зовсім не відповідають дійсному станові речей. Ці слова Чернишовші не зустрічають протесту з боку т. Гуменної[554]. Як на мене, це питання треба було б яскравіше змалювати. Як стоїть питання побуту в умовинах комуни в дійсності? На погляд комунарів і мій особистий, справа в цій галузі нашого життя стоїть так: над утворенням нового побуту ми бились весь час існування комуни, бились більше навіть, як над господарчими формами, та так і покинули, не знайшовши якихось нових форм. Покинули в надії, що нарешті більше освічені люди нашої пролетарської держави колись більше зацікавляться нашим життям і допоможуть нам в цій справі, дадуть свої висновки і певний напрямок.

Т. Гуменна була б дуже добре зробила, коли б, помітивши негативні боки в нашому побуті, поставила це питання на обговорення разом з нею ж на якій-небудь організації комуни (партосередок, комсомол, актив комуни і т. д.). Воно б було й реальніше, і корисніше в дійсності.

Першими ластівками з письменників, що завітали до нашої комуни, були: з російських письменників — т. Гладков, з українських — т. Гуменна. Сподіваюся, що це тільки початок зв'язку письменників з колективізацією і колективістами, що надалі він безперечно зміцниться, набуде характеру не «дачної прогулянки», а справжнього бажання вивчити наш побут, а також допомогти нам перебороти свою некультурність, ту некультурність, про яку пише, між іншим, і т. Гуменна в своїх нарисах.