ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Пентагон використовував таку аргументацію в спробі заблокувати вихід зображень. Проте у внутрішньому рапорті генерал-майор Доналд Райдер підважує погляд, що в’язні були насильниками. Він зазначав, що деяких іракців утримували тривалий час лише тому, що вони висловили «незадоволення чи ворожість» щодо військових сил США. Інший звіт ясно доводить, що багато арештантів були «невинними цивільними» (за словами начальниці в’язниці, бригадного генерала Дженіс Карпінскі). Їх затримували під час військових зачисток місцевостей, де проявлялася заколотницька активність, і всіх осіб чоловічої статі, зокрема молодих хлопців, ув’язнювали у найближчій військовій тюрмі, звідки доставляли до Абу-Ґрейб на допити.

Хоча я бачив багато моторошних світлин непомірних знущань під час дослідження тортур у Бразилії чи в процесі підготовки до лекцій на тему тортур, у фотографіях, зроблених у в’язниці з екзотичною назвою Абу-Ґрейб, щось мене вразило, щось нове і водночас знайоме. Незнайомими видалися грайливість і сваволя порушників. Це були лише «веселі забави», як вважала на позір безсоромна рядова Ліннді Інґленд, чиє усміхнене обличчя контрастувало з хаосом навколо. Проте відчуття дежа вю переслідувало мене. З подивом я усвідомив, що перегляд деяких світлин змушує мене заново переживати найгірші сцени зі Стенфордського в’язничного експерименту. Були пакети на головах в’язнів, оголення, сексуально принизливі ігри, як-от «бичаче парування» чи коли чоловіки перестрибували один через одного, оголюючи геніталії. Схожі зловживання вчиняли охоронці, яких грали студенти коледжу, над в’язнями — теж студентами коледжу. До того ж, точнісінько як в нашому досліджені найгірше відбувалося під час нічних змін! Ба більше, в обох випадках в’язні перебували там під час досудового розслідування.