Тільки разом
- Автор: Шевердіна Анастасія
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Любовно-фантастические романы
Электронная книга - «Тільки разом». Краткое содержание книги:
Друзі разом борються за нове життя в новому тілі, допомагаючи людям у нашому світі. Андрій відроджується до життя, забувши своє минуле, і Кет вирішує присвятити себе турботі про друга. Однак упоратися з відлюдькуватим геніальним вихованцем і своїми почуттями до нього «янголу-охоронцю» виявляється не так і просто. Особливо, коли на горизонті з’являються психіатр, який веде запеклу боротьбу з невидимою подругою Андрія, і наполеглива дівчина, що жадає його любові.
— Кет — мій друг, — мовив Андре, зіскочивши з колін матері.
— Андре, ти чому мовчав стільки часу?! — нарешті оговтався Леон. — Ти ж наче добре говориш?!
— Добре! — підтвердив хлопець. — А про що з вами говорити?
— Ого! — засміявся старший Леруа. — У тебе, виявляється, складний характер!
Андре знизав плечима.
— Синку, якби ти говорив, ми б краще тебе розуміли! — погладила хлопця по кучерях Естель. — Ми б робили все, що ти хочеш!
— Ви і так робите майже все, що я хочу!
— Можливо, ти ще чогось би хотів? — запитала Ірен.
— Так, я хотів би навчитися читати!
Того ж вечора Леон розпочав заняття із сином, і вже за пів року Андре здолав усі книжки, які для нього підготували батьки.
Відколи Андре заговорив, у Кет не було вільної хвилини. Хлопець засипав подругу питаннями, вимагав пояснень із будь-якого приводу й командував дівчиною, ніби справжній генерал. Лише на вулиці, коли Андре уважно вивчав камінці, рослини, комах і тварин, Кет могла подумати про Україну, про матір і знайомих, про щось, не пов’язане з малим Леруа.
Утім, як тільки Кет відволікалася, Андре обов’язково знаходив дивне й неприємне заняття: обмацував жаб і слимаків, залазив пальцями в усі тріщини й нори, ловив котів і роздивлявся, що в них у роті, не звертаючи увагу на подряпини й укуси. От і зараз дівчина насилу вмовила малого дослідника облишити розчавленого голуба й припинити колупатися палицею в кишках нещасного птаха.
— Іди, іди сюди, Андре! — благала Кет, зупинившись віддалік на залитому сонячним світлом газоні. — Хіба тобі не гидко?
Невдоволений Андре підійшов до подруги, щомиті озираючись на покинуту знахідку.
— Ні, не гидко. Мені цікаво, що у пташки всередині, що всередині в усіх нас, — спокійно мовив Андре.
— Давай облишимо цю розмову! — попросила Кет. — Просто посидимо на травичці й подивимося на небо!
Хлопчик сів на газон і поглянув угору.
— Кет, а чому хмари білі? — запитав Андре.
Кет не знала, чому вони білі. Дівчина ніколи над цим не замислювалась.
— Тому, що на небі немає бруду, — нарешті сказала Кет.
— А чому на землі багато бруду?
— Тому що на світі багато нехороших людей, вони смітять.
— Я не буду смітити! — пообіцяв хлопець.
— Добре! — посміхнулася Кет.
— Кет, а чому сонце ховається увечері та з’являється зранку?
Кет почала пригадувати все, що чула на астрономії, але мало що могла пригадати і ще менше могла переказати своєму підопічному.
— Тому, що Земля обертається довкола Сонця, і нам здається, що Сонце то з’являється, то зникає.
— А чому вона обертається?
— Сонце дуже важке й сильне, воно притягає Землю до себе й не дає їй полетіти деінде.
— Це як Леон притягає Естель?
Кет пирснула зі сміху.
— Так, майже так!
— А чому ти смієшся?! — розсердився хлопчик. — Думаєш, було б добре якби Естель полетіла деінде?! Я так не вважаю!
— Звичайно, ти правий! — посміхнулася Кет.
— Я правий, — зачаровано повторив Андре, дивлячись на дівчину.
Хлопець знову поглянув на небо.
— Кет, я чув, що земля кругла. Це правда?
— Правда!
— А люди живуть усередині її чи ззовні?
— Іззовні.
— Чому ж вони з неї не падають?
— Земля, на якій люди народилися, міцно їх тримає.
— А де народилася ти?
— Далеко, дуже далеко звідси!
— А тебе тримає та земля?
— Ні! — рішуче відповіла Кет. — Мене тримаєш ти!
— Чому? — здивувався хлопчик. — Я малий і легкий, я зовсім не схожий на тата!
— Саме тому, що ти маленький і слабкий, я й залишаюся з тобою. Маленьким і слабким треба за когось триматися. Ось бачиш, травичка пускає в землю коріння, щоб її не понесло вітром? — Кет вказала на пожовклий кущик осоки, яка виросла на піску.
— То в тобі моє коріння?
— Так! А моє — у тобі.
— А рослина помре, якщо вирвати її із землі?
— Звичайно!
— Тоді не залишай мене, Кет! Ніколи не залишай, аби я ніколи не помер!
— Я не залишу тебе! — пообіцяла Кет. — Доки стане моїх сил, я буду поруч!
Андре посміхнувся й погладив пальчиком пожовклий листочок.
Андре і Кет гуляли містом, розмірковуючи над тим, куди вони поїдуть відпочивати влітку. Травень видався спекотним, Андре хотів купатись і постійно нагадував бабусі, що час переїжджати до Ніцци. Утім, Леон був налаштований провести відпустку в Іспанії, і тому зараз Кет вислуховувала довгу лекцію про фізико-географічні особливості, економіку й історію країни.
— Зараз Іспанія — конституційна монархія. Голова держави — король, а основний законодавчий орган — двопалатний…