А листя падають...

Потім й до спіднички опустивсь. 5.5.1962 р. ВЕСІЛЛЯ В ЛІСІ Осінь роздягає біленьку берізку, Та стоїть і плаче, проливає слізки, Все ж не розгубилась, повернулась боком Й дубу, ніби парубку - підморгнула оком. Я стою і думаю, що ж то далі буде, А вона під Місяцем оголила груди. Дуб не забарився, подививсь навколо... І зробив з берізкою на галявці коло. Довго веселились в лісі всі довкілля, Бо в берізки з дубом почалось весілля. 17.10.1968 р. ЯК ЖИТТЯ КІНЧАЄТЬСЯ Очі в дівчини горять, Зіроньки шепочуться, Як погляну я на світ - То дивлюсь і хочеться. Поле росами горить, Ранок просипається, Як же хочеться любить! - Як життя кінчається. 7.2.2008 р. ДВІ БЕРІЗКИ Дві берізки розтавивши ніжки, Похилились у яр до дубка, Сироїжки ж показують ріжки І сміються із їх: ха-ха-ха. Мов знайшли ви за ким побиватись? - В нього ген і ялина й сосна, Що нічого в житті не бояться, Ви ж втечете, як прийде зима. 17.10.1968 р. КУЛАКИ Мене завжди всі друзі лають, А дома жінка і брати, Що проз бешкетників не можу Я так як всі вони пройти. А я, як ту побачу погань, Що людям нівечить життя, То спать не буду поки хаму - Не дам 'понюхать' кулака. 20.4.1980 р. КАПІТАН Дивлюсь на світ, як на болото - З якого чуть сумні пісні, І люди всі, немов голота Весь день копошаться в лайні. Не знаю я - куди мчимось ми, Куди веде наш капітан, А вже оплот комуни лопнув І всі поринули в туман. 13.5.1997 р. ДИВО З ДИВ Зачепивсь туман за гори, Ясна зіронька зійшла, Й щось мов сталося зі мною, Посвітлішала душа. Як на тебе подивився - Помінялися думки, І чомусь не з того-сього Стало все-все навпаки. То завжди я знав, що роблю, Що й коли кому кажу, А це став чомусь проходить Навіть вулицю свою. І хожу весь день, тиняюсь, Мов мене хтось підмінив, І весь день когось чекаю, Ніби з неба дива з див. І хожу й весь день тиняюсь Так, як ніби недоспав, І ніяк не можу втямить - Хто ж від мене спокій вкрав? 22.10.1961 р. НЕЗАЙМАНА ЛЮБОВ Можливо й ти колись ночами, Або, проснувшись на зорі, Будеш шукать мене очими Серед знайомих на Дніпрі, То пам'ятай, тебе чекаю Серед беріз, серед дібров, І хай тебе благословляє - На ратні подвиги любов. 25.11.1961 р. ДІД - МОРОЗ Гей, мороз, не пнись даремно, Нас тобі не подолать, Краще ти бери снігурку І підемо засівать. Не скрипи ти на світанку, Головою не тряси, Всеодно свою білявку Нам весною віддаси. 12.11983 р. МАНДАРИНКИ От і знову весна. Знову душно в хатині. Сонце манить - у поле, в садок, І стою я в гаю де зустрів очі сині До яких підійти я боявся й на крок. Ми стояли, немов дві жаринки, Де ще й досі тополі ростуть, Я дививсь на її 'мандаринки' І чекав, поки ті підростуть. Я стояв, посміхався і думав: -Йде весна, тане сніг в Ірпіні, Десь у полі співають дівчата І не знав, що співають мені. м. Ірпінь 20.4.1961 р. МОЯ МОЛОДІСТЬ Залишив я молодість В поглядах жіночих, А тому і світяться Ніжністю в їх очі. А тому ще й досі Я дивлюсь їм в очі, Може й ще якась з них Теж чогось захоче? 12.6.1961 р. ОСІНЬ В МІСТІ Осінь прийщла в наше місто зелене Й ходить із пензлем від клена до клена. Листям оранжевим впала до долу Й так від Хрещатика аж до Подолу. Падають листя із лип, і вербички, Ніби пір'їнки - на брук, на травичку. Білі каштани пішли в перукарню І так поголились, що взнать їх вже марно. А потім, коли вже й кущі поголила, То, мов схаменулась: що ж я наробила? І тут же полились дощі, ніби сльози - На голі дерева, на клени, на лози. 30.9.1968 р. ОСІННІ РОЗДУМИ Я не знаю, чому, та мені кожен раз