ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
І ТИ, БРУТЕ?
Кожен із нас мусить поцікавитися, чи у відповідний момент нам вистачить мужності дотриматися наших переконань і бути свідомими очевидцями? Чи діятимемо або битимемо на сполох, побачивши, як хтось порушує чиюсь гідність? Проте ми вже бачили в попередніх розділах, що існує величезний тиск підкоритися і стати командним гравцем, аби не розхитувати човен. Ми переконалися, що значно легше не ризикувати отримати покарання і не кидати виклик системі. Часто ці чинники подвоюються тиском з боку владних систем, які непрямо намагаються переконати своїх працівників чи підлеглих, що за певних, особливих обставин, неетичне і незаконне поводження є доцільним. І ці обставини визначають вони. Багато з нещодавно висвітлених в пресі скандалів на найвищому рівні — в уряді, збройних силах і бізнесових колах, — відкрили токсичну суміш «неофіційно» виставлених вимог підвладним, що прагнули потрапити до «внутрішнього кола». Усі вони супроводжувалися мовчазною згодою тисяч працівників.
«Токсичні лідери зачаровують багатьох. Здебільшого ми стверджуємо, що ненавидимо їх. Утім, ми часто стаємо їхніми послідовниками або, щонайменше, толеруємо їх як наших роботодавців, директорів, депутатів, духівників чи вчителів. Коли токсичні лідери не з’являються самі собою, ми часто їх шукаємо. Інколи ми навіть їх створюємо, підштовхуючи добрих лідерів до межі токсичності». У своєму проникливому аналізі динамічних відносин між лідерами і їхніми послідовниками в книжці «Привабливість токсичних лідерів» Жан Ліпман-Блюмен нагадує, що краще розпізнати ранні симптоми токсичності у керівників і лікувати їх, ніж пасивно вбирати їхню спокусливу отруту[350].
Упродовж віків саме бездіяльність тих, хто міг діяти; байдужість тих, хто повинен знати краще; мовчання голосу справедливості тоді, коли він мав найбільше значення, сприяли тріумфу зла.
Хайле Селассіє, останній імператор Ефіопії
ЧОМУ ТАК ВАЖЛИВІ СИТУАЦІЇ Й СИСТЕМИ
У психології поширений трюїзм, що взаємодія особистості й ситуації породжує поведінку — люди завжди чинять з огляду на різні ситуативні контексти. Люди водночас є і продуктом свого різноманітного оточення, і творцями середовища, в якому живуть[351]. Ми не пасивні об’єкти, якими керують непередбачувані обставини. Люди зазвичай вибирають, в якому оточенні перебувати, а якого уникати. Вони можуть змінювати обставини своєю присутністю й діями. Впливати на інших у суспільній сфері й трансформувати навколишнє середовище у мільярд способів. Зазвичай ми активні агенти, що впливають на перебіг подій нашого життя і творять власну долю[352]. Крім того, на нашу поведінку і суспільство суттєво впливають як основні біологічні механізми, так і культурні цінності й практики[353].
З погляду медицини, освіти, права, релігії й психіатрії, як і майже всіх основних західних інституцій, людина незалежна. Усі ці інституції створили і підтримують міф про те, що люди завжди контролюють свою поведінку, чинять з вільної волі й раціонального вибору, а тому й відповідальні за всі свої дії. Поки невизнана недієздатною особа чинить погано, вона повинна знати, що отримає покарана за свої злодіяння. Ситуативні чинники вважаються набором не надто суттєвих зовнішніх обставин. При оцінюванні причин будь-якої поведінки прихильники диспозиційного підходу шукають їх в особистості, не звертаючи увагу на ситуацію. Цей погляд нібито віддає належне гідності людей, які мають внутрішню силу давати відсіч усім спокусам і ситуативним спонукам. Той, хто не згоден з цією концепцією, вважає, що така перспектива заперечує реальну людську вразливість. Усвідомлення наших слабкостей на тлі потужності розглянутих у цій книжці ситуативних сил є першим кроком до зміцнення нашого опору небажаним впливам і створення ефективних стратегій захисту для окремих осіб і цілих спільнот.
350
J. Lipman-Blumen, The Allure of Toxic Leaders: Why We Follow Destructive Bosses and Corrupt Politicians—and How We Can Survive Them, New York: Oxford University Press, 2005, цитата зі стор. ix.
351
L. Ross, R. E. Nisbett, The Person and the Situation, Philadelphia: Temple University Press, 1991.
352
A. Bandura, Self-Efficacy: The Exercise of Control, New York: Freeman, 1997.
353
R. Kueter, The State of Human Nature, New York: iUniverse, 2005. Для перегляду психологічного впливу культури див. R. Brislin, Understanding Culture ‘s Influence on Behavior, Orlando, FL: Harcourt Brace Jovanovich, 1993; H. Markus, S.Kitayama, «Culture and the Self: Implications for Cognition, Emotion and Motivation», Psychological Review 98 (1991).—Стор. 224-53.