Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Вибрані твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Вибрані твори

Электронная книга - «Вибрані твори». Краткое содержание книги:

Видавництво «Смолоскип» презентує вибрані твори одного з видатних представників «Розстріляного відродження» Сергія Пилипенка (1891—1934). Пропоноване видання є на сьогодні найбільш повним і розкриває різні грані творчості письменника. До тому увійшли прозові твори, статті, рецензії, написані у 1920-ті — на початку 1930-х рр., матеріали діяльності Спілки селянських письменників «Плуг», засновником і незмінним керівником якої був Сергій Пилипенко, а також спогади сучасників про нього. Видання призначене студентам, викладачам та широкому колу читачів.
1 ... 190 191 192 193 194 195 196 197 198 ... 305
Перейти на страницу:

Щоб не збитися на загальники, вернімо знову до документів. Поза іншими провинами, редакція «Плугу» визнає за собою іще одну: вона облишила робити те, що колись робила — опубліковувати щоразу численні відгуки читачів на свій матеріял. Серед останніх відгуків є відгуки й на «Листи». Один із них, що його з Дніпропетровщини надіслав один відомий редакції учитель, сховавшись за псевдонімом М. Сумний[549], повторює обвинувачення т. А. Хвилі в не менш різкій формі. Наводимо лист М. Сумного цілком, як він був надісланий. Ось він:

В жовтневому числі журналу «Плуг» були вміщені «Листи з Степової України» Гуменної Д. На міського читача перший з цих листів справить досить сумне, а можливо, навіть жахливе вражіння... В читача ж сільського, та ще такого, що живе поруч Дніпрового порога Ненаситець (звідки Д. Гуменна писала першого листа) і знає цю місцевість і людність та її економічний стан в даний час далеко краще шановної авторки «Листів», цей лист викликає здивовання або непевність у здібностях т. Гуменної щодо її спостережливости.

Її досить сміливе констатування руйнації сільського господарства, його занепаду, прокльони селян (звичайно по адресі Радвлади), та ще приправлене «многоточіями», тхнуть «фрумкінізмом», про який так докладно говорив т. Сталін[550]. Це є нічим не виправданий песимізм заляканої голодом (як зазначає сама авторка «Листів») т. Гуменної.

Дійсність же зовсім інша. Села навколо Ненаситця, цього недорідного року, знаходяться коли не в особливо гарних, то в більш чи менш задовольняючих умовах щодо врожаю, і привид голоду склався лише в уяві т. Гуменної.

Селянське господарство дійсно руйнується, але... у куркуля; у незаможника ж воно зростає, міцніє.

10.XII.28. М. Сумний

Одержавши цього листа, редакція «Плугу» побачила, що далі друкувати «Листи» Гуменної, якщо вони викликають такі думки, не спростувавши такий серйозний закид у «фрумкінізмові», тобто правім ухилі, не виправивши авторкової (і, природньо, своєї) помилки — не можна. Тому «Листи», вміщені в №№ 10-11 «Плуг», тим часом перервались друком, а копія листа М. Сумного, як також лист Ф. Гладкова та з комуни «Авангард» (друга причина затримки), переслані були Д. Гуменній для відповіли. Що ж відповіла Д. Гуменна? Читаємо її листа також без ніяких змін:

Прошу видрукувати мою відповідь на листа М. Сумного з приводу мого нарису «Листи із Степової України», уміщеного в 10 ч. журналу «Плуг» за 1928 р.

М. Сумному я пораджу перечитати уважніше мого нариса і перечитати до кінця, а не вихоплювати окремі місця. Бо те, що заперечує М. Сумний, а саме: моє «досить сміливе констатування руйнації селянського господарства», є питання, що на нього дає відповідь друга частина нарису, та й дальші мої нариси.

Кількома рядками далі М. Сумний погоджується: «Селянське господарство руйнується, але... у куркуля; у незаможника ж воно зростає, міцніє». Диференціювати треба далі. І незаможники є всякі. Один спить і бачить, як би розжитися, а інший, найздоровша частина сучасного села, ядро майбутнього, бачить інакші шляхи. Такий незаможник не забув, як М. Сумний, що на тих підвалинах, на яких стоїть теперішнє село, воно не може існувати. Він об'єднується в колгоспи, товариства, що ведуть індустріялізацію на село. А коли індустріялізація, то село виходить у минуле, в спогади. Живий приклад — друга частина мого нарису, опис комуни «Авангард». Отже, ще раз підкреслюю, що сучасне село, індивідуалістичне, власницьке, стихійне, гине.

Першої частини мого нарису я б і не подумала давати до друку, така незначна й не страшна здається мені, авторці нарису, тодішня паніка придніпровських околиць, коли б не потреба контрастувати безпомічність індивіду з могутністю колективу. З метою показати всю перевагу колективного життя, я навмисне взяла рядового сільського обивателя, а не кращих, не сільський актив. Я навмисне хтіла показати розгубленість цього обивателя перед стихійним лихом, а вона була в нього в тих числах, що одним із них датується перша частина нарису, щоб читач відчув спокійну міць колективу в той самий момент.

Непорозуміння між мною та М. Сумним вийшло ще й через те, що М. Сумний узяв мого нариса за допис. Треба М. Сумному знати, що допис і нарис мають різні завдання. Допис доводить до відому громадян та відповідних установ, що там і там злочин, зловживання тощо. Побутовий же нарис має завдання показати сучасність у її характерних зламах. Нарис претендує бути матеріалом, що за ним колись вивчатимуться настрої нашої епохи.

вернуться

549

Відомий редакції учитель, сховавшись за псевдоншом М. Сумний — особа наразі не встановлена.

вернуться

550

«Фрумкінізмом», про який так докладно говорив т. Сталін — мається на увазі промова Й. Сталіна на листопадовому Пленумі ЦК ВКП(б) «Про індустріалізацію країни та про правий ухил у ВКП(б)», опублікована 24 листопада 1928 р. в газеті «Правда». Йдеться про звернення заступника міністра фінансів СРСР М. Фрумкіна до членів Політбюро ЦК. На його думку, продовження радянської хлібозаготівельної політики (шляхом використання адміністративних важелів, а не ринкових механізмів) призведе до економічного занепаду села та зростання протестних настроїв. Лишень за 1928 р. було зафіксовано близько 150 селянських повстань. Ця записка йшла у руслі поглядів на економічну ситуацію в державі М. Бухаріна, що були викладені ним у статті «Замітки економіста. До початку нового господарчого року» в «Правді» від 30 вересня 1928 р. Однак Сталін вирішив усю критику щодо ухилу від партійного курсу спрямувати не на Бухаріна, а саме на Фрумкіна. Звідси й назва ухилу — «фрумкінізм».

1 ... 190 191 192 193 194 195 196 197 198 ... 305
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)