Вибрані твори
- Автор: Пилипенко Сергей Владимирович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-8499-67-8
- Жанр: Советская классическая проза
Электронная книга - «Вибрані твори». Краткое содержание книги:
Отож літературно-громадським завданням «Плугу», як раніше, буде укріплення пролетарської ідеології серед своїх членів, не збавляючи в їх творчості селянських образів, цієї конечної передумови впливу на селянство, як каже відома резолюція ЦК ВКП(б) 1925 року. Нема сумніву, що й далі будуть спостерігатися в окремих письменників, ба навіть і в цілих їх групах, вагання й хитання, будуть факти переплигування з одної організації в другу, зречення й маніфестування, але основні центри пролетарської (ВУСПП) і революційно-селянської («Плуг») груп письменницьких уже усталились. Підкріплені організацією літературного молодняка, вони мають за керовництвом своїх комфракцій вести перед у літературній політиці — в єдиному жовтневому блоці. Хто не пристане до цього блоку — буде за межею жовтневої пролетарської літератури, гідний назви хіба радянського письменника, назви, що охоплює багато відтінків так званого «попутництва».
Отож, вступаючи в нову третю радянську п'ятирічку, мусимо скласти собі, як і все наше господарство, такий план своєї праці, з ясно окресленою метою, з певними завданнями в галузі художньої продукції, витворення мистецьких цінностей — так цілі організації, як і поодинокий, кожний зокрема, письменник. І письменник — революційно-селянський буде пам'ятати, що в цій майбутній п'ятирічці у нього є почесне і відповідальне місце в літературно-громадській праці. Він буде потрібним гвинтиком у величезній машині соціялістичного будівництва. Він мусить допомагати втягувати в це будівництво селянські маси, пропагувати серед них великий кооперативний план, виображати кожний крок у здійсненні цього плану в своїх художніх творах, живописати всі перипетії клясової боротьбі на селі в доступних для села формах, виробляючи з себе досконалого, вмілого майстра художнього слова, такого майстра, що міг би зійти на ширший, ніж сама Україна, кін діяльности, що міг би держати пролетарський прапор так високо, що в тіні його сховалися б вороги пролетарської диктатури й усі маловіри, що плутаються десь попід ногами й шкодять пролетарській переможній ході.
Це несе з собою нова п'ятирічка, і це ми зробимо. Запорука тому — владний голос трудящих мас, що створили Жовтень у нас і створять у всесвіті.
У чім помилка Д. Гуменної?[543]
асамперед — xтo така Д. Гуменна[544]? Як побачить читач з дальшого викладу, вона не дуже церемониться з тим, що вона бачить і що вона чує: пише, як то кажуть, «на чистую», переказуючи дослівно, з дійсними прізвищами тих, від кого вона це дізналася, найінтимніші інколи речі. Не будемо церемонитися й ми й опублікуємо тут її коротеньку автобіографію, що вона подала її до спілки «Плуг» 1923 року. Ось вона:
Народилася 1904 року в примістечковому селі Жашкові Уманської округи на Київщині, в небагатій селянській сім'ї, але з міщанськими тенденціями. Батьки більш любили промишляти, аніж робити коло хліба. Завдяки цим міщанським тенденціям мене посилали до двохклясової школи. Закінчила я її під час революції. Аж в 20-му році, коли організувалася в Ставищах (15 верст од Жашкова) Педшкола, в постійних суперечках з батьками настояла на тім, що треба продовжувати освіту, і вступила в педшколу. Після закінчення не задовольнилася здобутими знаннями й вступила до Київського ІНО, студенткою якого рахуюся й зараз. Порвавши з батьками ідеологічно ще 20-го року, від'їжджаючи до Київа, порвала й матеріально. Живу зараз заробітком з вишивок. 1922 р. в своєму селі вступила до КНС[545], де працювала минулого літа. Вважаю за прогалину в своєму житті той факт, що революційні перетряски пройшли осторонь мене, хоча з'ясовую це глухістю нашого закутка та порівнюючою молодістю під час бурхливої революційної доби.
543
Подаємо за першодруком у 1 числі журналу «Плуг» за 1929 р. Конфліктна колізія мала продовження і під час письменницької наради в Москві з питань зв'язку російської та української літератури (в рамках «Тижня української літератури», «увінчана» зустріччю з Й. Сталіним 12 лютого 1929 р.). Було створено спеціальну комісію для розгляду конфлікту поміж редакцією журналу «Плуг» і ф. Гладковим. А її резолюцію надруковано в наступному 2 числі журналу, де зокрема зазначалося: «1) Заява тов. Гладкова, так само, як і матеріали, подані до комісії, свідчать про безпідставність обвинувачення тов. Гладкова в українофобстві. 2) Одночасно нарада находить, що недостатнє ознайомлення т. Гладкова з конкретною українською обстановкою й становищем на літературному фронті України привело т. Гладкова до неправильної трактовки деяких місцевих питань і цілковито неправильного й помилкового твердження, нібито український письменник Хвильовий є українським націоналістом. 3) За причину конфлікту у великій мірі стало неохайне й політично безграмотне коментирування ГИЗ'ом книжки „Коммуна Авангард“, в чому сам т. Гладков не винен, бо книжку було видано без його безпосередньої участи. 4) Тому слід вважати безпідставним виступ у різкій формі сатиричного журналу „Червоний Перець“, що в карикатурі змалював справу так, ніби ставлення т. Гладкова до української літератури нагадує заяви міністра Валуєва про українську мову. 5) Одночасно нарада вважає необхідним відмітити неприпустимий тон фейлетона т. Рикліна в № 28 „Известий ЦИК'а СССР“, що допустив, крім вульгаризації української мови, безпідставні закиди на адресу редакції „Плугу“ за його нібито відмову друкувати листи т. Гладкова. „Плуг“ своєчасно обіцяв опублікувати весь матеріял і справді опублікував його в своєму черговому числі. 6) Нарада ухвалює опублікувати цю постанову в російській і українській пресі і вважати, що цим інцидент ліквідований».
544
Гуменна Докія (Явдоха; 1904-1996) — письменниця. Належала до Спілки селянських письменників «Плуг». Під час Другої світової війни емігрувала на Захід.
545
КНС — комітет незаможних селян.