Новітнє вчення про тлумачення правових актів
- Автор: Коллектив авторів
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-424-8
- Жанр: право
Электронная книга - «Новітнє вчення про тлумачення правових актів». Краткое содержание книги:
Проте Податковим кодексом знову передбачено списання податкового боргу, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3 ч. 101.2 ст. 101). Приписується також, що порядок списання податкового боргу встановлюється центральним органом державної податкової служби (ч. 101.5 ст. 100 ПК).
2. Термін «висновки від попереднього правового явища до наступного і навпаки» вводиться в обіг авторами цього видання. Необхідність введення в обіг названих термінів обумовлена тим, що до останнього часу в науковій літературі зміст логічного прийому, який тут позначається названим терміном, невиправдано і значно звужувався, що позбавляло суб’єктів тлумачення можливості широкого використання цього логічного прийому, правильного розуміння тексту нормативно-правових актів та вирішення розбіжностей між положеннями актів законодавства. Так, Є. В. Васьковський використовував термін «висновок від умов до наслідку і навпаки»[254]. Відповідно до цього терміну, що охоплює собою вузьке коло явищ, розкривався цим автором і зміст такого висновку: 1) особа, яка управнена до певної дії, є управненою і до мети, що досягається цією дією; 2) особі, якій заборонена мета, забороняється і дія, що веде до цієї мети; 3) особі, якій заборонена дія, заборонена і мета, до якої вона (дія) веде, якщо її не можна досягти іншою дією; 4) особа, яка управнена до мети, є управненою і до дії, що веде до цієї мети, якщо її не можна досягти іншими діями. Уже те, що тут йдеться про права однієї і тієї ж особи, із яких випливають інші права, а також про заборони для однієї і тієї ж особи, із яких випливають інші заборони, не дає можливості широкого використання висновку, про який пише Є. В. Васьковський, при тлумаченні актів законодавства.
Про надто вузьке розуміння Є. В. Васьковським висновків, про які тут йдеться, свідчать і ті пояснення, які цей автор давав посиланнями на конкретні приклади. Ось ці приклади: 1) хто може купувати нерухомість, той може володіти нею на праві власності, адже купівля є засобом до набуття права власності; 2) кому заборонено володіти нерухомим майном на праві власності, той не може купувати їх, отримувати як дарунок, за заповітом тощо (зауважимо, що за чинною ст. 81 Земельного кодексу України допускається отримання іноземцями та особами без громадянства права власності на земельні ділянки, в тому числі і такі, які не можуть їм належати на такому праві, в порядку спадкування. Іноземці та особи без громадянства, які отримали в порядку спадкування земельні ділянки, які не можуть належати їм на праві власності, повинні здійснити їх відчуження впродовж одного року); 3) кому заборонено вступати до шлюбу, той не може користуватися правами глави сім’ї стосовно особи, з якою він перебуває у юридично не оформленому шлюбі, та її дітей, оскільки укладення шлюбу є за законодавством Росії єдиним способом утворення законної сім’ї. Навпаки, з того, що заміжні жінки не можуть без згоди чоловіка видавати векселі (ст. 6 Статуту про векселі), не випливає, що вони позбавлені права позичати гроші, так як цієї ж мети вони можуть досягти в інший спосіб (видачею позичальних листів); 4) «власник, який користується землею і промислами в казенних і приватних дачах, має право проходити і проїжджати до них» ... і мав би його навіть за відсутності цієї статті, адже здійснення права користування є неможливим без доступу до об’єкта користування. Навпаки, із наявності того ж права користування, не випливає право прокладати до казенних і приватних дач залізничний шлях через чужі проміжні володіння, оскільки сполучення з об’єктом користування є можливим і без цього способу»[255].
254
Васьковський Е. В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. с. 302.
255
Васьковський Е. В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. с. 303-304.