Втомлені гори

Бо той, хто прожив все життя на землі, Навіщо йому десь зникать від рідні? Ну, звісно, якщо все життя він проспав, Чи в карти, у покер, в футбол проганяв, То, звісно, й душа за м’ячем полетить, А що на землі цій їй далі робить? 5.10.1992 р. КАШАЛОТ Я став сердитим й невблаганним. Певно, мій близиться кінець, І вже не лаю карооких – Тих жіночок, що йдуть на герць. Жінку зробили капіталом, Не знаю: зло це чи добро? І стала вже вона товаром... Ого, як всім нам повезло! То йшов війною на чекістів, А зараз йду на кравчуків, Які моє грабують місто, Аби хтось першим не посмів. Які державу розоряють І поневолюють народ, От вже до чого ми дожились, Звідки цей монстр, цей кашалот? А на Майдані стогнуть сурми, Б’ють барабани, брязкіт, стук. І всі кричать одноголосно: – Нехай живе бандит-Кравчук. 8.10.1992 р. ПОСТУПАЙ У ПАРТІЮ Якщо, брате, хочеш красти – То одне запам’ятай: Не барись і не роздумуй – Хутче в партію вступай. – Що робить, щоб не судили?– Знов питаю братію. – Тільки ж ми тобі казали: Поступай у партію! 8.1.1989 р. НЕОБ’ЯВЛЕНА ВІЙНА Який же треба ще терор, Як світом править прокурор, Якщо, куди не киньте оком, – Одні гармати і окопи. Скрізь по Планеті йде війна, Хоч й не об’явлена вона. І бідний бідного стріляє Тому, що розуму не має. Навіщо ж, йолопе, вбиваєш Такого ж дурня, як і сам, А в нього ж, як і в тебе, – дітки, Хто ж право дав вбивати вам? 4.4.2004 р. ДЕ РОСІЯ? Я об’їздив весь Союз з кінця в кінець. Де ж, скажіть мені, Росія врешті-решт? Там – калмики, там – буряти, чуваші, Там – якути, там – чеченці, українці, латиші; Там – евенки, там – татари, там – мордва... Де ж Росія? Хто підкаже, де вона? Як же можна, так загарбавши весь світ, Запевнять, що то – Росія, стільки літ!!! Це по-їхньому звучить приблизно так: То усе і є Росія – де хоч є один русак. 9.1.1994 р. "ПРОРОК" Пану Д. Корчинському Ще такого розбійника, Такого бандита Світ не бачив, як Ющенко І вся його свита. За словами Корчинського, В бідах українців Винен Віктор, винна Юлька, Тільки не корчинці. Що б де тільки не відбулось – Винна його свита, Та коли ж назвеш ти, врешті, Справжнього бандита? Коли ж в тебе заговорить Честь громадянина, Щоб на тебе не тикали, Мов на того... сина? 18.3.2004 р. НАШ ГОРАЦІЙ Пан Корчинський наш Горацій – Майстер овацій і провокацій. 8.3.2004 р. ТИМ, ЩО НА ОЛІМПІ Кожен з них знає, що – негідник, І люди знають, що він – рвач, По-їхньому, він пан елітний, По-нашому – бандит-ловкач. А паничам на честь начхати, Їм шлюх і палаців давай! Тому і рвуться всі до влади І на хрена їм Божий рай! Не вірте, люди, в їх порядність, То – агітація і фарс, Бо правда їм, як в горлі кістка, Бо їхня правда – секс і бакс. 17.8.2006 р. ЩОБ НЕ ХИЗУВАВСЯ Д.Корчинському Чим же тебе, Дмитре, так сказать, Ющенко образив до нестями, Що не можеш спати по ночах, Поки не цапнеш його кігтями? Він, звичайно, опозиціонер, Але я чомусь на його боці, Бо для мене він, як піонер, А для тебе – як більмо у оці. Видно, що ти любиш, як ніхто, Із брудних дотепів хизуватись, І того не можеш усікти – З тебе стали й кури вже сміятись! Всі ми вмієм файно ображать, Цих дотепів в тебе не відняти, Та чи варт за гривню, чи п’ятак Честь свою і гідність шельмувати? Може б і повірив я тобі, Аби ти так надто не старався І мав трохи доброти в душі, І собою так не хизувався. Хай він буде й тричі розмазня, Як його ти встиг вже охрестити, Але він не преться навмання, Щоб дали нещасному напитись. Може він і справді розмазня? Та душа у нього українська, Така чиста, як гірська вода, І як мова – Київська і Львівська. Хай вам не подобавсь Чорновіл,