Втомлені гори

Будуть скоро хунвенбіни, От уже де сала буде, Як панів візьмуть за груди! 7.9.2000 р. КЕНТИШ – ДУША Що нема чого в нас гризти, То – дурниці. Було б пити. А як вмажеш того зілля, Куди підеш – скрізь весілля! Бо, коли хильнеш смішного, Оживає все навколо, І бубнявіє душа, І гуляй – кентиш-душа. 20.5.2004 р. ЛЮБОВ ОЛІМПІЙСЬКА Як же тре’ було бандитам Свій любить народ, Щоб створить такі умови, Щоб нас всіх – і в хвіст, і в рот. 21.5.2004 р. РАДІЙТЕ, ЛЮДИ Як був хліб копійок двадцять, То на все хватало, А як вибрали прем’єра – І три гривні мало. По ціні солярка скоро Обжене уже бензин, Слава Богу, що при владі Не єврей і не грузин. На житло підняли ціни, І на воду, і на газ. Хай живе пан Янукович! Це ж все робиться для нас! Піднімається квартплата, І проїзд на поїзди, Слава Богу, Регіони Не добрались до... туди. Ще не встиг прем’єром стать – Став по світу вже гасать, Щоб узнать від татка – Вови, Які нові настанови. В світі де не стань – Росії, Де не глянеш – там і грим, Але їм і цього мало, Дай Молдову їм, ще й Крим. Янукович, Янукович, Дай рабам просраться, Аби знали недоумки – Кому довіряться! 12.6.2006 р. НОВА ЕРА Розум в край світу впирається, Лине кудись в далечінь, Де грані віками стираються І переходять у лінь. Розум летить на Венеру, Торкаючись таїнств світил, Ми в нову вступаємо еру, Ім’я якій – тротил. 12.7.1980 р. ЗАКОДОВАНИЙ РОК Нас всіх людей / та це між нами/ Створили ніби жебраками, Щоб ми вподовж своїх всіх літ Просили в Бога: Пощадіть! Навіщо все це Богу треба – Хотілось би спитати в неба? Не вірю, це придумав Бог, Це просто – витівки пройдох. Щоб більше сильних ми боялись І з ними ми не сперечались. Сказав тобі іти в гараж – І мовчки йди й весь день там лазь, Сказав тобі лягать – лягай, Ось нас який чекає рай. Не смій в багатого просить, Це ніби в серце ніж встромить, Оце тобі моя порада, Як стать не хочеш супер рабом. Чому б не дать людині крила, Щоб та літала і ходила, І щоб в житті не знала згину Поки любитиме людину? А якщо людям вчинить зло, То щоб її завжди трясло! 13.5.2005 р. НЕ ЗАВАЖАЙТЕ ЛЮДЯМ ЖИТЬ! Кожен знає, що він хоче, Знає, що йому робить, Тільки дайте людям волю, Не мішайте людям жить! І тоді у магазинах Буде м’ясо, хліб, ікра, І тоді не будуть люди Утікать за три моря. 13.1.1992 р. КІТ У МАСЛІ Скільки душ прострелених в потилицю Шастає сьогодні в небесах, А убивці, як коти у маслі, Й досі ще жирують по містах. Всім їм в нагороду лімузини За значні заслуги, ордени, Бо ж вони – то витязі держави, Всі відбірні партії сини! І за те, що вірно ті служили, І сьогодні їм усі права, А над тими кого ті "любили" – Поросла давно густа трава... 15.8.1992 р. ПОРА ПРОСИПАТИСЬ Ну ніяк не розумію Я народ свій, хоч убий! Його дурять, роздягають, Ну а він – немов німий. І не бачить, і не чує, І не хоче, й не чіпай... А як є там щось у тебе, Так чому мовчиш, давай! Та яка ж війна ще треба, Як навколо все горить? Тут уже пора проснутись І кидать горілку пить. І спитать у слуг народних, Типу Пашки чи паши: – Скільки ж будуть ті бандити Суд над бідними вершить? Тут пора вже так спитати, Щоб аж гори загули, І щоб нами всі пишались Так, як Грузією ми. 20.5.2004 р. ХОЧЕШ МАТЬ АКРЕДИТИВ? Хочеш мать акредитив?– Поступай в кооператив. 9.8.1988 р. МОТОР Над полем все більше гримить і гримить, Частіше й частіше мотор барахлить, Я знаю, що скоро, хоч як бережись, Заглохне навіки мотор той колись. Не знаю, куди тоді зникне душа? Й не вірю, що та полетить в небеса.