Втомлені гори

Тут же в партію вступай. Так було і вічно буде, В цьому світі не вагайсь, Бо держава для партійних, А для бідних – БАМ і рай. 8.1.1989 р. ВИНУВАТА СИТУАЦІЯ Кравчук Л.М. Розвалив Кравчук державу, Всівсь на троні і сидить: – Як нема вже комуністів, То ж кого, скажіть, судить? А як так,– сказав він далі,– / Тільки вслухайтесь в слова!/ Як немає комуністів, То і винних вже нема. Всіх людей довів до ручки Під дзвінкі овації, А тепер розводить руки: – Винна ситуація. 11.10.1992 р. КУДИ ВСЕ ДІВАЛОСЬ? Народ, як проклятий трудивсь, А ми котились вниз кудись. Куди ж від нас все те дівалось, Що нами в нас же вироблялось? 4.12.2004 р. ЩОБ НЕ ДРІМАЛИ Як же можна не радіти – Стільки в світі перемін?! Навіть ми, нарешті, маєм Власний стяг і власний гімн. В нас не стало рекетирів, Це хіба вже не прогрес? Навіть міліціонерів Називаєм "пане мент". Кожен день живемо краще, Що вже там і говорить! Хто що може – те і тягне, Хто й не пив – той став вже пить. З кожним днем живемо краще, В животі у всіх бурлить, Світом править, вибачайте, Той, хто менш ночами спить. То ж, як хочете щось мати, Не збираюсь вас повчать, Та ночами – я б порадив – Вам також якменше спать. От і думайте, панове, Що потрібно вам робить, Якщо хочете, так само Як пани, заможно жить. Я, як ви, не жебракую І державу не виню В тім, що нас та обікрала, І що гірше всіх живу. Бо, нарешті, дошурупав, Хто, куди і чого йде. Той, хто думає й працює – Той сьогодні і живе. Бо на власній шкурі знаю, Звідки бідність та іде. Той, хто хоче хоч щось мати, Той не спить, а той – пряде... 15.8.2003 р. МИКИТА Став Микита депутатом: Пільги всі собі і тату. А народ? А що народ? Його можна – в хвіст і в рот. Бо у кого є мандат, Тим на совість наплювать! От чому так мчить та свита, Як Микита, до корита. 14.4.2000 р. ВІТЧИМ Як дорвався до корита, То хоч ви його убийте: Він від нього не піде – Хай хоч небо упаде. Той солідний горе-чин Він не гребує нічим, Для своїх дітей він – батько, А для інших всіх – вітчим. 12.4.2000 р. ЗУСТРІЧІ У ФОРОСІ Хто б подумав, що вони – Ті пани і сери – По ночах сидять й не сплять, Щоб нас не обдерли. А ми віримо і досі, Як невігласи-глупці, Що ті зустрічі в Форосі Віч-на-віч були прості. І під буквою закона Мудрі з мудрих ті ченці Зроблять так, щоб українці Їли сало і млинці. 5.2.1997 р. СПІДОНОСИ Скільки живу, а світ і досі Ніяк не можу зрозуміть: Чом ті, які працюють, – босі, А ті, що ні, – хоч жир топіть? Чому одні, оті, що бідні, Мусять завжди тягнути віз? А ті, що жирні – гвалтувати Їх баб без ПДС і віз? Чому б і їх не загнуздати – Отих бичків в той самий плуг, Який колись тягла їх мати, Поки пани не мали слуг? 11.10.2001 р. ЯКИЙ ЦИНІЗМ! Там гвалтують, там вбивають, Ну а там хтось топиться. А начальство руки в боки: –Це ж для нас все робиться. Нащо зайвий рот вам, люди? Менш ротів – нам більше буде! 1.5.2001 р. КОРІНЬ ЗЛА Один оре, другий віє, Третій – пожинає, І таку мораль геройством Шеф мій називає. От чому в нас ще й сьогодні Є роздягнені й голодні, Бо не ті продукти ділять Хто їх сіє, а хто – діє. 22.12.1982 р. ВСЕ МОЄ Все що державне – то моє,– Сказав Ведмідь й Теля тягне. 25.3.2008. ДИШЛО Тим, у кого гарні ставки, Тим і льготи, і надбавки, Ну а бідним, так вже вийшло, Що лишилось тільки дишло. Світом правив й править долар, Автомат і фараон, От тобі і справедливість, І для всіх один закон. 7.9.2000 р. ХУНВЕНБІНИ Кажуть, ніби на Вкраїні