Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Що ж вказує на близькість вчення Л. Силенка до доктрини гітлерівських ідеологів? Наведу лише кілька порівняльних характеристик.
1. Вищі есесівські чини під час медитації в присутності Гітлера «занурювалися в «Храм предків», а себе називали гостями з цього храму. Поема Л. Силенка називається «Гість з Храму предків».
2. Гітлерівці, відкинувши християнство як «єврейську» релігію, чужу німецькому духові, почали поклонятися давньогерманським язичницьким богам і богиням (Одіну, Остаре, Тору). До цього ж (тобто до язичницьких богів Праукраїни) закликає і А. Силенко. Християнська віра, на його думку, — це грецький капкан, який євреї поставили для відловлювання українських душ.
3. Нацисти наголошували, що вони не язичники. По-перше, тому що серед багатьох богів виділяється «головний» — Одін. По-друге, замість язичницького багатобожжя вони пропонують лише «різне розуміння» Бога. Силенко у своїй «Мага-вірі» стверджує те ж саме: «Протилежності в розумінні Бога звеличують духовне життя Людства». Тобто розумій Бога кожний на свій лад. Крім того, уточнює поет, «Мага-віра» визнає головного Бога — Дажбога, а всі інші (Велес, Сварог…) йому підкоряються. Тому його віру, на відміну від Рун-віри, не можна називати язичництвом. Отже, знову ж очевидна калька.
4. В окремих випадках Л. Силенко майже повністю повторює деякі положення програми товариства «Аненербе». Так, «Аненербе» ставить за мету — «вказати «Мага-врату» (могутній шлях) людям, що заблудилися в нетрях псевдовчень — від християнства до буддизму і марксизму, створити умови для селекції «нової людини» — «оберменша».
А ось слова Силенка:
І поклонники Маркса і Будди, Магомета, Ісуса і Тьми, І не мудрі, і мудрії люди Схочуть бути новими людьми!
Члени «Аненербе» стверджують: «Ми здійснюємо революцію планетного духу. Пробуджуючи нордичний Дух предків серед народу, надаємо йому силу Титанів».
У Силенка читаемо:
Революцій духовної Волі, О планетний людський океан! Буде честь на твоєму престолі, Як пробудиться Люд мій — титан.
5. Варто відзначити також український ультрапатріотизм Л. Силенка, який занадто схожий на нацизм.
Водночас я зовсім не прагну принизити Лева Силенка. Мені хотілося б лише відокремити релігійне вчення поета, наскрізь просякнуте язичництвом і тому неприйнятне для сучасної України, що прямує до цивілізованої християнської Європи, від його художніх творів, насправді талановитих (і тому небезпечних через свою антихристиянську спрямованість). Будемо справедливими. В згаданій поемі є місця, якими, на наш погляд, не можна не захоплюватися:
Ми — Трипільці, народ, що Європі Дав божественну кміть, перший міт, Наші предки в біблійнім потопі Не топились, як «грішний'' семіт.
Наша Рідна Земля була раєм,
Де зродилась Орійська Сім'я.
Нині правди цієї не знаєм —
Ми свого відцуралися «Я». Древня Індія знає, що Роди, Світлоокі, на конях швидких, Покоряючи гори і води, З-над Дніпра прилетіли до них.
І над Індом створили Державу,
І назвали її тоді Кіш.
Поколінням майбутнім на славу
Груз у землю Дравідську леміш. Орь — великий і славний наш Тато: Незбагненна ніким його кміть. Світ дивують, як сонце і злато, Сотні орьських буремних століть.
Думаю, що наведене в стислій формі досить точно передає зміст нашої розмови на тему аріїв. Жаль тільки, що до таких висновків Л. Силенка наштовхнули матеріали гіммлерівського «Аненербе» і здобуті речові докази під час археологічних розкопок, що велись членами цього товариства під час фашистської окупації України.
Несповідимі шляхи Господні!
На закінчення декілька слів про так званий сучасний ліво-арійський рух. Його історія не вичерпується гітлеризмом. Адже у недалекому минулому він мав своїх активних прибічників. Йдеться, як ви розумієте, про полпотівщину. Навіть при незначних дослідницьких зусиллях можна виявити глибоке коріння цього ганебного явища останньої третини XX століття.