Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
— А це що?
— «Зелений Дракон» — це, так би мовити, тибетська копія німецького товариства «Туле». Його створив учитель Гітлера Карл Гаусгофер на базі ламаїстської секти Бон-по. «Туле» свої витоки вбачало в «нордичній» Шамбалі на одному з островів у Північному морі, а тибетський «Зелений Дракон» мав свою Шамбалу — в горах Тибету. Хоча так звані статутні вимоги до своїх членів в обох товариствах були однакові. Наприклад, вимога самостійно покінчити із власним життям і змусити зробити це своїх близьких і родичів у випадку провалу справи, якій служив. Тому й не дивно, що вищі есесівські чини вважали себе камікадзе. А про що свідчать самогубства Гітлера і Єви Браун, Геббельса і членів його сім'ї, Гіммлера, Герінга та ін.? Все це не що інше, як ритуальні самогубства [Нацистський лідер Р. Гесс на 94-му році життя також наклав на себе руки в тюрмі Шпандау, де він відбував пожитгєвий строк ув'язнення. Довгий час Гесс утримувався від цієї акції, але влітку 1987 року невідомі особи змусили його випити отруту. І ще характерний факт. В день повідомлення про смерть Гітлера сотні людей покінчили з собою (серед них були переважно есесівські чини і екзальтовані дами, закохані у фюрера)].
Якщо говорити про змістовність магії Третього рейху, то вона лише на перший погляд видається оригінальною. А по суті — це звичайнісіньке містичне вчення і дійство, що ґрунтується на зверненнях до потойбічної реальності, на спілкуваннях з духами.
В основі християнства, як відомо, лежить вчення про відповідальність людини за саму себе, за світ, у якому вона живе [Саме це й відрізняє християнство від інших релігій. Так, в китайському даосизмі людина може й не виявляти особливої життєвої активності, не боротися за зцілення своєї душі, все одно спрацює Дао (духовне начало), і все буде добре]. За словами Ісуса Христа, людина повинна боротися за себе, за збереження, так би мовити, Божої іскри, закладеної в неї, за піднесення власної душі. Тому й говорять: «Бути людиною, особливо в наш час, важко». «Я приніс вам не мир, а меч», — проголошує Христос. Меч — це Його вчення, Його Церква, на які людина опирається у боротьбі за себе, за свою моральність, опирається, «як на скелю».
Ну, а для чого все це надлюдині? Вона ж безпосередньо вступає в контакт з богами і духами, з потойбічним світом, саме там шукає собі «опору». Тому й нічого надлюдині боротися за якісь там чесноти, моральність, як вчить Христос. Усі ці Божі риси характеру — совість, сором, співчуття, жалість… притаманні слабодухим «унтерменшам».
Загальновідомо, що наявний обсяг знань у людини і суспільства підтримується, поповнюється із таких джерел:
— власного життєвого досвіду;
— спеціально налагодженої розумової діяльності (наука, освіта);
— вродженої «інтелектуальної автоматики» (інстинкти);
— космічних контактів;
— підсвідомих (прихованих, таємних) психічних структур, які належать до компетенції окультних наук.
Так от, гітлерівці абсолютизували роль саме останньої, езотеричної, сфери. Звичайно, вони активно і успішно використовували всі 5 джерел «знань і сили». У Третьому рейху багато уваги приділяли точним наукам, особливо технічним, хімії. Велись активні ядерні дослідження, швидко розвивалось літако- і ракетобудування. Значних успіхів Німеччина досягла у питаннях створення синтетичних продуктів харчування, нових енергоносіїв тощо. Однак все це підпорядковувалося сфері підсвідомого. Саме остання, на думку нацистських лідерів, відіграє вирішальну роль у світобудові, у розвитку суспільства, є джерелом «надлюдських» духовних сил, що допомагають оволодіти Врілем.
Вріль, за переконанням німецьких окультистів, — це надзвичайно могутня енергія, котра зовсім мало нами використовується. Тому той, хто стане хазяїном Вріля, зможе керувати собою, іншими людьми, цілим світом. Гітлер, звичайно, вважався головним претендентом на оволодіння Врілем. Його одкровення ставилися вище досягнень будь-якої науки. «Нас, — заявляв фюрер, — проклинають як ворогів розуму. Ну, звичайно, ми і є такими. Але у більш глибокому розумінні, якого буржуазна наука ніколи не могла через свою ідіотську гордість навіть уявити».
Знання, ідеї, матеріальна культура, переконували гітлерівські чаклуни, не гинуть, а «опускаються» в сферу підсвідомого і там живуть як пам'ять людини, народу. Саме так сталося з північною цивілізацією Альтланд. Вона не загинула. Творіння її духу перейшли в сферу психічних архетипів, вони стали пам'яттю справжніх німців, їх «тевтонським» характером.