Новітнє вчення про тлумачення правових актів
- Автор: Коллектив авторів
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-424-8
- Жанр: право
Электронная книга - «Новітнє вчення про тлумачення правових актів». Краткое содержание книги:
5. Подібним до викладеного (у відповідній частині) є співвідношення позитивного і негативного правил, що текстуально закріплені в ч. 2 ст 336 ГК («учасниками банку можуть бути юридичні особи та громадяни, резиденти і нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації»). Із позитивного правила, що текстуально закріплене в першому реченні ч. 2 ст. 336 ГК випливає і за допомогою висновку від протилежного виявляється правова норма, яка логічно закріплюється у цьому законодавчому положенні і відповідно до якої інші учасники цивільних відносин не можуть бути учасниками банку. Отже, є дві правові норми, одна із яких закріплена текстуально, а інша — логічно. Ці норми визначають учасників цивільних відносин, які можуть і які не можуть бути учасниками банку.
6. Негативним правилом, що текстуально закріплюється у другому реченні ч. 2 ст. 336 ГК, встановлюється виняток із попереднього текстуально закріпленого позитивного правила, що надає юридичним особам право бути учасниками банку. Відповідно до цієї норми-винятку зазначеним у ній юридичним особам забороняється бути учасниками банку. У другому реченні ч. 2 ст. 336 ГК логічно закріплюється також ще одна правова норма, яка виявляється за допомогою висновку від протилежного і відповідно до якої інші юридичні особи можуть бути учасниками банку. Ця правова норма за змістом співпадає з правовою нормою, що текстуально закріплена в положенні першого речення ч. 2 ст. 336 ГК.
У наведеному тут випадку законодавець бездоганно погодив загальне позитивне текстуально закріплене правило, що надає будь-яким юридичним особам право, і негативне текстуально закріплене правило, що забороняє юридичним особам певних видів бути учасниками банку. Таке погодження обумовило і відповідність правової норми, яка логічно закріплена в положенні другого речення ч. 2 ст. 336 ГК і виявляється при тлумаченні за допомогою висновку від протилежного, правовій нормі, яка текстуально закріплена в положенні першого речення ч. 2 ст. 336 ГК.
Проте цього не можна сказати про весь юридичний зміст положень другого речення ч. 2 ст. 336 ГК. Йдеться про те, що із положення другого речення ч. 2 ст. 336 ГК, яким текстуально закріплюється негативне правило, можна зробити ще один висновок від протилежного. У такий спосіб отримується судження, згідно якого будь-які інші учасники цивільних відносин не можуть бути учасниками банку. Цей висновок зроблено не в межах найближчого роду: у цьому законодавчому положенні йдеться про певні види юридичних осіб. Найближчим родовим поняттям до цих видів є поняття юридичної особи. Висновок від протилежного, про який тут йдеться, зроблено у межах роду (учасники цивільних відносин), стосовно якого поняття юридичної особи є видовим. В одному із попередніх параграфів цієї роботи зазначалось на те, що значення правової норми можна надавати судженням, отриманим за допомогою висновку від протилежного, зробленого не тільки в межах найближчого роду, а і в межах роду, щодо якого найближчий рід є видом. Отже, отримане за допомогою висновку від протилежного із положень другого речення ч. 2 ст. 396 ГК судження має значення правової норми. Проте, ця правова норма не може застосовуватись з огляду на те, що при формулюванні положення другого речення ч. 2 ст. 336 ГК законодавець припустився помилки. Вона полягає в наступному.
Із позитивного правила, текстуально закріпленого в першому реченні ч. 2 ст. 336 ГК, за допомогою висновку від протилежного виявляється логічно закріплена у цьому законодавчому положенні правова норма, згідно якої будь-які інші учасники цивільних відносин не можуть бути учасниками банку. У подальшому законодавець міг, не порушуючи логіку нормативного тексту, або текстуально перелічити усіх учасників цивільних відносин, що не можуть бути учасниками банку (це було б нетрудно, оскільки родове поняття учасників цивільних відносин чітко поділяється на види), або вказати, що він встановлює виняток із правила, що стосується певного виду учасників цивільних відносин (юридичних осіб), або включити до другого речення ч. 2 ст. 336 ГК слово «зокрема». Законодавець не зробив ні одного, ні другого, ні третього, порушив логіку викладення нормативного матеріалу, унаслідок чого судженню, яке виявляється за допомогою висновку від протилежного із другого речення ч. 2 ст. 336 ГК і про яке тут йдеться, не можна надавати значення правової норми.