Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
6. Адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на території колонії, а також вилучати заборонені речі і документи. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
7. Перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Зберігання засудженими при собі грошей, цінних паперів і речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені в засуджених гроші, цінні папери і речі вилучаються і реалізовуються в порядку, встановленому частиною четвертою статті 59 цього Кодексу.
Предмети, які заборонені для зберігання і використання в колоніях, вилучаються і здаються на зберігання до звільнення засудженого або знищуються, про що складається відповідний акт.
Зберігання цінних паперів, які засуджені придбали в установленому порядку, забезпечується адміністрацією колонії.
1. У теорії кримінально-виконавчого права режим позбавлення волі (як основний засіб виправлення та ресоціалізації засуджених за ст. 6 КВК України) прийнято визначати як порядок відбування, порядок виконання даного покарання, порядок тримання засуджених, уклад їх життя чи правопорядок, встановлений в колонії. Оскільки термін «порядок» зазвичай тлумачиться як послідовність тих чи інших дій, правила, за яким здійснюється що-небудь, то в цьому значенні режим визначає послідовність процесу виконання-відбування покарання чи правила, за якими здійснюється цей процес. Режим позбавлення волі уособлює як порядок виконання, так і порядок відбування покарання. Провідні вчені не обмежуються розумінням режиму виключно як інституту позбавлення волі, а визначають режим покарання (в даному випадку — позбавлення волі) як встановлену кримінально-виконавчим законодавством сукупність правил поведінки засуджених (режим відбування покарання) і заходів, що здійснюються органами й установами виконання покарань, спрямованими на досягнення цілей покарання (режим виконання покарання). Це визначення режиму дозволяє розглядати режим не тільки у вузькому значенні (як інститут позбавлення волі), а й дає можливість вести мову про режим виконання-відбування інших видів покарань, наприклад режим арешту, режим обмеження волі, режим виправних робіт, режим позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, режим тримання в дисциплінарному батальйоні та ін.
2. Частина 2 статті, що коментується, закріплює: режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на волі, це повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності. У зв’язку з цим необхідно зауважити, що наведене положення дещо відрізняється від цілей режиму, закріплених у міжнародних нормативно-правових актах. Так, Європейські тюремні правила вказують, що режим, застосовуваний в місцях позбавлення волі, повинен: а) забезпечувати умови життя, сумісні з людською гідністю та нормами, прийнятими в суспільстві; б) звести до мінімуму негативні наслідки ув’язнення та різницю в ув’язненні й на волі з тим, щоб ув’язнений не втратив почуття самоповаги або особистої відповідальності; в) підтримувати та укріплювати зв’язки з рідними і громадськістю в інтересах ув’язнених та їх сімей; г) надавати можливість ув’язненим розвивати навички та нахили, що допоможуть їм успішно включитись у життя суспільства після звільнення.
3. Режим встановлює правила поведінки суб’єктів і учасників процесу ви- конання-відбування покарань, їх права та обов’язки. Норми режиму також забезпечують порядок реалізації правообмежень, прав та обов’язків відповідних суб’єктів і учасників цього процесу. Отже, режим у колоніях не тільки охоплює всі правила поведінки засуджених, а й відображає сутність і зміст покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме в ньому відображається кара, тобто сукупність правообмежень, які застосовуються до засуджених. Водночас, оскільки режим встановлює і взаємовідносини адміністрації та засуджених, засуджених між собою, проведення виховної роботи, залучення до праці тощо, ним охоплюються також правила поведінки, що не виражають кару.