Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
11. Окрім права засуджених на безпеку, передбаченого у ст. 10 КВК України, безпека цих осіб і персоналу являє собою ще одну вимогу режиму. Визнаючи таке право, законодавець одночасно покладає на адміністрацію установи виконання покарань обов’язок по забезпеченню безпеки засудженого. За загальним значенням безпека — це стан, коли кому-небудь чи чому-небудь ніщо не загрожує, а з юридичної точки зору безпека — це стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави. Безпека є властивістю кримінально-виконавчої системи (організованої на принципах цілісності та сталих зв’язків між її структурними підрозділами), фундаментальною основою її функціонування. Отже, кримінально-виконавча система — це система забезпечення безпеки суб’єктів та учасників кримінально-виконавчої діяльності, спрямованої на реалізацію обмежень прав і свобод, притаманних покаранню. Загроза кримінально-виконавчій безпеці є відхиленням від кримінально-виконавчої діяльності, від порядку виконання та відбування покарання, посяганням на правове становище учасників кримінально-виконавчих правовідносин. Тому забезпечення кримінально-виконавчої безпеки є гарантією, необхідною специфічною умовою існування кримінально-виконавчої системи.
Система установ виконання покарань повинна забезпечувати: 1) запобігання загрозам і небезпекам, які можуть виходити від засуджених, — тобто діяльність системи безпеки, спрямована на недопущення здійснення замислюваних чи підготовлюваних загроз і небезпек; 2) профілактику загроз та небезпек, які можуть виходити від засуджених, — заходи щодо виявлення, усунення (нейтралізація, блокування, обмеження сфери дії) причин і умов загроз та небезпек; 3) припинення загроз і небезпек, які можуть виходити від засуджених, — діяльність системи забезпечення безпеки, що полягає в недопущенні доведення до кінця, реалізації загрози чи небезпеки, що вже актуалізувалася; 4) припинення загроз і небезпек, які можуть виникати стосовно засуджених.
12. Роздільному триманню в установах виконання покарань різних категорій засуджених надається велике значення, оскільки це є важливим для виправлення засуджених, сприяє забезпеченню безпеки та певною мірою зумовлене етичними міркуваннями. Принцип роздільного тримання засуджених в установах виконання покарань на практиці здійснюється відповідно до ст. 92 КВК України. Так, уперше засуджених до позбавлення волі чоловіків тримають окремо від тих, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі; уперше засуджених за злочини, що не є тяжкими, тримають окремо від уперше засуджених за тяжкі злочини. Ізольовано від інших засуджених, а також окремо тримаються засуджені до довічного позбавлення волі, засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі, засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії. Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, а також засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах.
13. Принцип індивідуалізації покарання та виховного впливу потребує зміни умов тримання засуджених залежно від їх поведінки. Це також є основною вимогою режиму. Сутністю цього інституту є зміна правового статусу засуджених до позбавлення волі, зокрема обсягу їх прав, у бік як послаблення, так і посилення правообмежень. Під зміною умов тримання у межах однієї установи виконання покарань розуміється одночасне збільшення або скорочення всіх передбачених законом пільг, які виникають у зв’язку з переводом до іншої дільниці (колонії іншого рівня). Зміна умов тримання межує з дисциплінарними стягненням та заохоченнями. Якщо дисциплінарні стягнення та заохочення застосовуються за разові відповідно негативні чи позитивні поступки і не тягнуть за собою подальшої зміни правового положення, то зміна умов тримання є реакцією на відносно стійку негативну чи позитивну поведінку засудженого й виражається у відносно постійній зміні умов їх тримання.