Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет
Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Электронная книга - «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет». Краткое содержание книги:

Ця книга є ґрунтовним дослідженням причин та витоків російської агресії проти незалежної України, історії формування специфічного імперського ставлення російських еліт до України та українців, російсько-українських відносин після розпаду СРСР, а також російської гібридної війни проти України. Публікація є підсумком трирічного дослідницького проекту: у 2013–2016 роках автор 15 разів відвідував міста і села на півдні та сході України, зокрема у зоні бойових дій, де записав близько 300 інтерв’ю. В основу книги покладено результати цього польового дослідження, його обговорення з українськими та західними експертами.
1 ... 184 185 186 187 188 189 190 191 192 ... 216
Перейти на страницу:

Хоча взимку-навесні 2014 року Донбас і особливо Автономна Республіка Крим мали вищі за решту регіонів (за винятком міста Севастополя) показники схвального ставлення до об’єднання з РФ, ідеї відокремлення від України тут поділяла меншість населення[1265]. Переважна більшість жителів цих регіонів лишалася дезорганізованою та пасивною перед лицем агресивних проросійських угруповань, які спиралися на підтримку військових з РФ (істотний виняток на загальному тлі — добре згуртована кримськотатарська громада, представників якої нерідко характеризували як найпослідовніших патріотів України у Криму). В інших російськомовних регіонах носії української громадянської ідентичності виявили більшу рішучість у захисті своєї країни, що засвідчили події в Харкові, Одесі та Дніпрі.

Більшість українських громадян традиційно підтримували територіальну цілісність своєї країни. Чому ж тоді як на Донбасі, так і поза його межами вони розкололися на проросійські та проукраїнські спільноти? Політологи не можуть дати вичерпної відповіді на це питання, адже рішення, прийняті на індивідуальному рівні, складно піддаються формалізації. Пояснюючи мотиви зробленого ним вибору, дружківчанин і ветеран війни в Афганістані Юрій Проценко, який 2014 року перетворився на «Душмана», заступника командира батальйону кремлівських маріонеток «Восток», сказав, що людина має присягати батьківщині лише раз у житті. «Я її [присягу] дав Радянському Союзу. Земля [територія колишнього СРСР] у нас одна — я не міг ділити її. Ось я і перебуваю тут, на своїй батьківщині, на Донбасі»[1266]. Проценко, подібно до вбитого 2018 року ватажка «ДНР» Олександра Захарченка, вважав Донбас збереженим реліктом давно зниклого Союзу, що було проявом глибоко вкоріненої в цьому регіоні радянської ідентичності. Завдяки цьому її носії, котрі в мирний час були власниками українських паспортів, знаходили спільну мову із однодумцями з інших посткомуністичних країн. Доброволець із Вірменії Артур Ґаспарян, який раніше служив у Нагірному Карабасі, а 2014 року приєднався до російських окупаційних сил та колаборантів, говорив, що має «менталітет радянської людини» і не вважає Росію «чужою батьківщиною». Як і для багатьох його однодумців, СРСР був для нього не лише феноменом минулого: «Мої діди воювали за СРСР, — казав він, — і я воюю»[1267].

Учасник боїв за Донецький аеропорт Анатолій Свирид (позивний «Спартанець»), як і «Душман», вважає: «Всі ми — діти Радянського Союзу, виховані на патріотичних почуттях Афганістану»[1268]. Він також з повагою ставиться до радянської спадщини — але на Донбасі він захищав Україну. 22 січня 2014 року син вірменських біженців із Нагорного Карабаху Сергій Нігоян став першим українським протестувальником, убитим снайпером на київському Євромайдані. Рівно за рік, 22 січня 2015 року, на північ від Донецька полонений доброволець української армії, етнічний вірменин Альберт Саруханян був страчений російськими бойовиками, яких розлютив його український патріотизм.

Сепаратизм та іредентизм ніколи не мали на Донбасі масової громадської підтримки і не вплинули на політичні програми основних регіональних партій, таких як Партія праці, Ліберальна партія, Партія регіонального відродження та, зрештою, Партія регіонів. Однак досить широке розповсюдження радянської ідентичності та асоціювання себе радше з регіоном, аніж з Україною, створили базу для агресивної проросійської меншості, в очах якої Росія була передусім продовженням чи реінкарнацією Радянського Союзу. В 2007 році відносну більшість опитаних у Донецькій області (37,1%) та АР Крим (32,2%) становили люди, які визначали себе як носіїв радянської культурної традиції[1269]. У Севастополі, за враженням британського кореспондента, який відвідав місто восени наступного року, ностальгія за Союзом здавалася «майже універсальною»[1270]. Для багатьох із тих, хто за власним вибором візьме участь у псевдореферендумі про анексію Криму в березні 2014 року, голосування «за Росію» означатиме вибір уявного повернення до СРСР.

вернуться

1265

Elise Giuliano. ‘Who Supported Separatism in Donbas? Ethnicity and Popular Opinion at the Start of the Ukraine Crisis’, Post-Soviet Affairs, vol. 34, no. 2–3 (2018): 158–78.

вернуться

1266

Шахида Тулаганова, реж., Аэропорт Донецк. Док. фильм (Настоящее время, 2015).

вернуться

1267

Мумін Шакіров. ‘«ДНР» є фікцією, рішення ухвалюють інші — екс-бойовик’, Радіо Свобода, 12 липня 2014.

вернуться

1268

Тулаганова, Аэропорт Донецк.

вернуться

1269

Центр Разумкова. ‘Формування спільної ідентичності громадян України’: 17.

вернуться

1270

Luke Harding, Mafia State: How One Reporter Became an Enemy of the Brutal New Russia (London: Guardian Books, 2011): 202.

1 ... 184 185 186 187 188 189 190 191 192 ... 216
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)